Швеція планує відправку військ до Латвії у складі сил НАТО
Джерело: Reuters
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у четвер, 25 квітня, заявив, що Швеція реалізує плани відправити війська до Латвії в рамках розгортання НАТО в країнах Балтії, які мають спільні сухопутні кордони з Росією та Білоруссю.
“Сьогодні вранці уряд прийняв офіційне рішення доручити збройним силам підготувати шведський внесок у скорочений батальйон. Мета полягає в тому, щоб ці сили були готовими до роботи з початку наступного року”, – сказав Крістерссон.
Внесок Швеції також включатиме бронетехніку та танки Leopard, додав прем’єр-міністр.
Швеція раніше заявила, що має намір надати скорочений механізований батальйон для розгортання військ НАТО в Латвії. Збройні сили Швеції повідомляли, що розгортання військ країни в Латвії може включати близько 600 військовослужбовців.
- Посли країн Балтії заявили, що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.
- Нові укріплення на кордоні країн Балтії з Росією викликають занепокоєння щодо безпеки в регіоні. Естонія планує збудувати сотні посилених бункерів, ставлячи це у контексті створення нової оборонної лінії, щоб захистити себе і своїх союзників від можливого вторгнення Росії.
- Естонія, Латвія та Литва зміцнюють тисячокілометрову ділянку своїх кордонів, найбільш відкриту у військовому плані східного флангу НАТО.
- Фахівці ISW зауважили, що російський президент Володимир Путін значно активізував свої давні зусилля зі створення інформаційних умов для майбутньої ескалації проти країн Балтії.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.