Швеція спорядить Україні додаткову військову допомогу на 270 млн євро

Джерело: пресслужба Ріксдага

17 серпня парламент Швеції погодив надання Україні додаткового оборонного обладнання. Новий пакет допомоги міститиме боєприпаси, запчастини, вантажівки та обладнання для розмінування.

Швеція безоплатно спорядить боєприпаси, запчастини та екстрені товари на суму близько 90 млн євро, а також вантажівки з обладнанням для розмінування на суму не більш ніж 180 млн євро.

Окрім цього, Ріксдаг надасть уряду можливість продавати США обмежену кількість ракет AMRAAM. Сполучені Штати запустили програму викупу старих варіантів цього типу ракет в обмін на те, що ті ж держави купують ракети AMRAAM нового зразка. Програму спрямували на безоплатну передачу Україні викуплених ракет з метою швидкого посилення ППО.

Рішення означає, що сфера витрат на оборону та підготовку до кризових ситуацій у державному бюджеті збільшиться на 545 мільйонів шведських крон у 2023 році.

Зауважимо, раніше міністр оборони Швеції Поль Джонсон повідомив, що країна планує новий пакет військової підтримки України вартістю 3,4 мільярда крон (313,5 мільйона доларів).

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.