Швейцарські законодавці підтримали посилення заходів проти російських шпигунів
Джерело: Reuters
Верхня палата парламенту Швейцарії підтримала пропозицію про посилення заходів щодо висилки шпигунів, приділяючи особливу увагу агентам російської розвідки.
Проголосувавши 32 “за” і дев’ять “проти”, законодавці верхньої палати підтримали пропозицію під назвою “систематично висилати російських та інших іноземних шпигунів”.
“Іноземні держави повинні відчувати, що Швейцарія реагує на порушення її безпеки та захищається”, — сказала президентка Швейцарії Віола Амгерд.
Вона додала, що уряд хоче послідовно висилати офіцерів розвідки, чия діяльність загрожує безпеці Швейцарії або її ролі як держави, у якій відбудеться мирний саміт щодо російсько-української війни.
- Глава МЗС Дмитро Кулеба припустив, що переговори України з РФ можуть розпочатися після Саміту миру, що має відбутися у Швейцарії 15-16 червня.
- Уряд Швейцарії 2 травня заявив, що “на даному етапі” Росію не запросили на Саміт миру, який відбудеться у Швейцарії 16-17 червня.
- На міжнародному “саміті миру”, запланованому у Швейцарії на рівні керівників держав, очікується участь понад 160 країн, проте на сьогодні Російська Федерація не отримала запрошення.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.