Словенія підтримала ініціативу Чехії у закупівлі боєприпасів для України
Джерело: пресслужба Міноборони Словенії
Словенія приєднається до очолюваної Чехією ініціативи для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України за межами Євросоюзу.
У межах свого внеску уряд Словенії забезпечить виділення одного мільйона євро.
Vlada se je še seznanila z namero nadaljnjega zagotavljanja podpore 🇺🇦 v okviru pobude 🇨🇿 za skupno nabavo streliva velikih kalibrov zunaj 🇪🇺 za 🇺🇦. Za ta namen je @VladaRS zagotovila finančna sredstva za prispevek 🇸🇮 v višini enega milijona evrov.
— Ministrstvo za obrambo RS (@MO_RS) March 15, 2024
Зауважимо, 7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
Ще 18 країн візьмуть участь у допомозі, ініційованій Чехією. Боєприпаси мають бути в Україні найближчими тижнями, зазначив Павел.
Прем’єр-міністр Петр Фіала високо оцінив здатність співпрацювати з партнерами в наданні допомоги країні, на яку напала Росія. Він запевнив, що цього року постачать сотні тисяч снарядів. Фіала наголосив, що Україна зараз як ніколи потребує підтримки.
Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.
У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.
Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але поки що не обговорювали деталі.
Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва зіштовхуються з продовженням наступу Росії.
Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.
Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.
Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.
Нещодавно міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що Польща приєдналася до очолюваної Чехією ініціативи для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України зі “значним” фінансовим внеском.
Стало відомо, що Швеція виділить 30 млн євро у межах чеської ініціативи закупівлі боєприпасів для України.
- У межах угоди про співпрацю у сфері безпеки Франція оголосила про 3 мільярди євро допомоги на військові потреби України у 2024 році.
- Франція планує передати Україні нові безпілотники-камікадзе найближчим часом. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив про розробку таких дронів, які на сьогодні перебувають в етапі експериментів.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
- Нідерланди приєднуються до військової коаліції з союзниками, включаючи Велику Британію, у сфері технологій БпЛА та постачання дронів.
- Україна та Бельгія активізують економічну співпрацю щодо подальшого використання заморожених російських активів для відбудови нашої країни.
Росгвардія РФ вирішила оновити правила цивільної оборони, вперше включивши до них підготовку до загроз у період мобілізації. Зміни стосуються наказу Росгвардії, який визначає порядок організації цивільної оборони у військах відомства.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що російські окупанти атакували склад ЮНІСЕФ з гуманітарною допомогою.
Російські нафтові компанії змогли повернути в роботу менше половини потужностей НПЗ, пошкоджених ударами безпілотників минулими місяцями.
21 липня президент Володимир Зеленський розповів про результати зустрічі з командирами армійських корпусів.
Агент російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), котрий готував саморобні бомби для терактів у Запоріжжі, отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.