Снігові «пончики» та крижані «млинці»: українські полярники показали рідкісні явища

Джерело: Національний антарктичний науковий центр

Українські полярники опублікували добірку рідкісних льодових і снігових явищ, які зазнімкували в Антарктиці. Серед них – крижані “млинці”, “пончики” та “карнизи”.

Снігові пончики

Так звані снігові пончики утворюються лише за поєднання кількох умов. Потрібні два шари снігу: нижній – твердий і підмерзлий, верхній – пухкий та вологий. Температура має бути трохи вищою за 0 °C, а вітер – достатньо сильним, щоб скручувати сніг у “сувої”, але не настільки, щоб їх руйнувати. Усередині таких снігових утворень сніг швидко вивітрюється, внаслідок чого з’являється характерний отвір.

Фото: НАНЦ/Сергій Глотов

Фото: НАНЦ/Сергій Глотов

Крижані млинці

Це округлі шматки льоду, які вкривають поверхню водойм і зовні нагадують млинці або листя латаття. Їхній діаметр може коливатися від приблизно 30 сантиметрів до кількох метрів.

Полярники пояснюють, що існує кілька механізмів їхнього утворення. Перший варіант – коли на поверхні води накопичується густа крижана або снігова маса. За нестійкої температури поблизу 0 °C, невеликого вітру та хвиль вона замерзає не суцільним шаром, а окремими фрагментами. Ці шматки постійно зіштовхуються між собою, обточуються й поступово набувають округлої форми. Залежно від подальших температурних умов такі “млинці” або тануть, або вкриваються тонкою еластичною льодовою корою, яку називають ніласом.

Інший варіант – коли спочатку формується нілас, але під дією хвиль він ламається на окремі фрагменти, що з часом також перетворюються на “млинцевий лід”.

Фото: НАНЦ/Анна Торгоненко

Фото: НАНЦ/Анна Торгоненко

Кристалічна паморозь

Тонкі льодові кристали, які утворюються безпосередньо з водяної пари. Вони осідають на дротах, різних предметах або просто на поверхні снігу, зазвичай під час туману чи серпанку. Таке явище виникає за слабкого вітру та температур нижче -10 °C. Довжина кристалів зазвичай не перевищує одного сантиметра.

Фото: НАНЦ/Олександр Полудень

Фото: НАНЦ/Олександр Полудень

Фото: НАНЦ/Олександр Полудень

Сніговий карниз

Снігові карнизи найчастіше формуються на вершинах гір і краях льодовиків. Вони з’являються внаслідок хуртовин і поземків, які переносять сніг із навітряного боку схилу. З підвітряного боку повітряні потоки створюють завихрення, і на самому краю гребеня виникає зона відносного штилю. Саме там і накопичується сніг, утворюючи характерні нависаючі виступи.

Фото: НАНЦ/Зоя Швидка

Фото: НАНЦ/Зоя Швидка

Льодяне намисто

Це явище виникає внаслідок поєднання танення товстих нашарувань снігу та раптової хуртовини. Тала вода стікає вниз і замерзає у вигляді бурульок, а дрібний сніговий пил, підхоплений вітром, налипає на них. У результаті поверхня стає рельєфною, а на кінчиках утворюються характерні потовщення, де збираються краплини води. Саме вони надають утворенню вигляду крижаного “намиста”.

Фото: НАНЦ/Зоя Швидка

Фото: НАНЦ/Зоя Швидка

Президент Володимир Зеленський повідомив, що кожна іноземна держава має самостійно вирішувати, чи відправляти свої війська в Україну. Про це він заявив під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції.

Генерал Сергій Собко застеріг від “самозаспокоєння” після успішних міжнародних навчань Hedgehog-2025, де українські військові продемонстрували високий рівень підготовки та ефективність невеликих груп у моделях протидії силам НАТО.

Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі США пропонують Україні гарантії безпеки на 15 років, але Україна прагне більш тривалого терміну — понад 20 років. Про це він заявив під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна наразі утримує у полоні понад 4 тисячі російських військових, тоді як у російському полоні перебуває близько 7 тисяч українських бійців. Про це він заявив під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції.

Міністерство енергетики України оприлюднило кадри пошкодженої внаслідок російських атак енергетичної інфраструктури.