Собаки на лінії фронту в Україні набувають рис, притаманних вовкам і койотам – дослідження
Джерело: The New York Times
Людські наслідки війни в Україні добре задокументовані, однак бойові дії мають серйозний вплив і на домашніх тварин. Нове наукове дослідження показує, що війна за короткий час змінила зовнішній вигляд і поведінку собак, які раніше були домашніми улюбленцями.
Дослідження опублікували в грудні в науковому журналі Evolutionary Applications. Його автори дійшли висновку, що перебування в умовах війни трансформувало собак в Україні на тварин, подібних до тих, які мешкають у напівдиких або диких середовищах.
Науковці зібрали дані про 763 собак у дев’яти регіонах України. Команда співпрацювала з притулками для тварин, а ветеринари та волонтери збирали інформацію про безпритульних собак у відносно безпечних районах і, подекуди, на територіях, визначених як небезпечні.
Збір даних безпосередньо на лінії фронту був значно складнішим. Цю частину дослідження очолював Ігор Дикий – зоолог з Львівського національного університету імені Івана Франка. До війська він долучився як доброволець у 2022 році й служив на Донеччині та Харківщині.
“У селі Зарічне (Донецької області – ред.) з нами жило багато безпритульних собак. Вони були налякані бойовими діями; деякі зазнали контузії. В одного маленького собаки була зламана лапа, яка неправильно зрослася, через що він назавжди кульгав. Інший осліп на одне око, втративши його під час вибуху”, – розповів Дикий.
За його словами, він і його побратими “годували всіх цих собак, давали їм притулок і, коли це було можливо, надавали ветеринарну допомогу”.
Хоча дослідження зосереджувалося на домашніх собаках, багато з них уже не перебували під опікою власників і фактично жили як безпритульні.
“З початку війни ми спостерігали дуже сумну ситуацію з домашніми тваринами в Україні. Деякі люди вивозили своїх тварин із собою, але інших просто залишали на вокзалах або кидали на окупованих територіях”, – зазначила Марія Марців, провідна авторка дослідження та зоологиня з ЛНУ ім. Франка.
Результати дослідження свідчать, що собаки, які жили на лінії фронту, за дуже короткий період стали більше схожими на представників диких видів – таких як вовки, койоти або динго. Це підтверджують і морфологічні зміни: серед фронтових собак рідко траплялися тварини з дуже короткими мордами, як у французьких бульдогів, або надто видовженими, як у такс. У багатьох зменшилася маса тіла, а форма вух частіше була стоячою, а не звислою.
“На передовій собаки з ознаками “дикого” фенотипу справді виживають частіше: прямі вуха, прямий хвіст, менше білих плям”, – розповіла Марців.
У зонах бойових дій науковці також зафіксували інші риси, характерні для диких популяцій: меншу кількість старих, хворих або поранених собак, а також частіше життя в групах. “Найбільше нас здивувало, як швидко з’явилися ці зміни. Війна тривала відносно недовго, але відмінності між собаками з фронту та іншими популяціями вже були дуже помітними”, – зауважила науковиця із Гданського університету Малгожата Вітек.
Водночас автори наголошують, що ці зміни не слід трактувати як приклад прискореної еволюції.
“Зміни, які ми спостерігаємо у собак, відбуваються надто швидко, щоб їх можна було пояснити молекулярною еволюцією”, – зазначила Вітек.
Йдеться радше про те, що умови війни сприяють виживанню тварин із певними характеристиками. Зокрема, собаки з меншою масою тіла рідше активують протипіхотні міни, можуть ховатися в тісних просторах і є меншою мішенню для уламків.
Попри появу “диких” рис у поведінці та зовнішності, більшість собак залишалися залежними від людей у питаннях харчування, лише доповнюючи раціон рослинами та епізодичним полюванням. Іноді тварини виживали, харчуючись тілами загиблих військових. Частину собак забирали під опіку українські військові.
Разом із тим дослідники зафіксували й випадки, коли собаки на передовій більше не залежали від людей для виживання.
- Популяція вовків у Фінляндії досягла максимуму за десятиліття через приплив тварин із Росії. Оленярі стверджують, що хижаки мігрують через кордон, оскільки в РФ їх більше нікому контролювати через війну.
30 березня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду між країнами щонайменше на десять років.
Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, раніше запущений Кабміном експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони вже реалізується і дає перші результати.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ.
30 березня 2014 року в Харкові перед матчем між “Металістом” і “Шахтарем” уперше прозвучала кричалка “Путін х*йло”.
Російські війська обстріляли житловий будинок у Сумській області. Внаслідок атаки загинула 20-річна Даша Сергієнко, закривши собою шестирічну сестру.