Співзасновник Яндекс розкритикував «варварське» вторгнення Росії в Україну

Джерело: Reuters

У четвер, 10 серпня, Співзасновник російської компанії Яндекс Аркадій Волож засудив “варварське” вторгненням Росії в Україну.

На особистому вебсайті Волож описав себе як “ізраїльського технологічного підприємця, який народився в Казахстані”, викликавши певну критику в російських ЗМІ за те, що він, очевидно, применшує свої зв’язки з Росією.

“Вторгнення Росії в Україну є варварством, і я категорично проти цього. Мене жахає доля людей в Україні – багато з них мої особисті друзі та родичі – чиї будинки щодня бомбардують. Хоча я переїхав до Ізраїлю у 2014 році, я повинен взяти на себе свою частку відповідальності за дії країни”, – написав Волож, який має і російський, і ізраїльський паспорти.

Волож розвинув Яндекс у Росії, створивши найбільшу технологічну компанію в країні та вивівши її на фондову біржу США Nasdaq у 2011 році.

Він залишив посаду генерального директора та залишив раду директорів після того, як Євросоюз включив його до списку санкцій проти російських юридичних та фізичних осіб у червні 2022 року. Волож назвав рішення ЄС “хибним”.

Він сказав, що з початку війни зосереджувався на підтримці російських інженерів, які хотіли покинути країну.

“Тепер ці люди вийшли і можуть розпочати щось нове, продовжуючи розвивати технологічні інновації. Вони стануть величезним надбанням для країн, у яких вони зупиняться”, — сказав Волож.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.