Стали відомі імена лауреатів Нобелівської премії з економіки
Джерело: Нобелівський комітет
Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля за 2024 рік трьом науковцям – Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу А. Робінсону. Вчені отримали нагороду за дослідження впливу суспільних інституцій на економічне процвітання.
Лауреати продемонстрували важливість інституцій для розвитку країн. Їх дослідження підтверджують, що суспільства з низьким рівнем верховенства права та експлуататорськими інституціями мають менше шансів на економічне зростання. У своєму дослідженні вчені з’ясували, що економічний розвиток залежить від типу інституцій, які формуються в суспільстві, особливо в періоди колонізації.
На думку лауреатів, під час європейської колонізації різні суспільства по-різному змінювали свої інституції. В одних випадках колонізатори створювали інклюзивні політичні та економічні системи, що сприяло довготривалому розвитку. В інших – інституції використовувались для експлуатації населення та видобутку ресурсів на користь колонізаторів. Це сприяло короткочасним вигодам, але гальмувало економічний розвиток у майбутньому.
Вчені також зазначили, що однією з причин, чому у деяких країнах – повільне економічне зростання, є збереження екстрактивних інституцій. Вони обмежують доступ до економічних ресурсів та вигод для широкого населення. Попри можливі вигоди від реформ, такі інституції залишаються незмінними, оскільки приносять короткочасні вигоди для тих, хто перебуває при владі.
Така ситуація часто призводить до політичної нестабільності та знижує довіру населення до реформ. Проте в окремих випадках загроза революції або тиску мас може змусити правлячі еліти піти на демократизацію або реформи, щоб уникнути вагоміших наслідків.
Науковці наголосили на необхідності зменшення величезної різниці в доходах між країнами, що є одним з найбільших викликів сьогодення. Як зазначив Якоб Свенссон, голова Комітету з присудження премії, дослідження лауреатів свідчать, що суспільні інституції відіграють ключову роль у розв’язанні цієї проблеми.
- Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська письменниця Хан Канг за “насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя”. Але вона відмовилася від пресконференції через війни у світі.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2024 рік присуджено двом ученим – Віктору Амбросу та Гаррі Равкану, котрі відкрили мікроРНК та визначили їх роль у регуляції генів.
- Нобелівську премію з фізики 2024 року отримали Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон за відкриття у сфері машинного навчання та штучних нейронних мереж.
- Нобелівський комітет 9 жовтня оголосив лауреатів Нобелівської премії з хімії 2024 року. Премію було поділено між трьома науковцями: одну половину отримав Девід Бейкер “за обчислювальний дизайн білка”, інша половина дісталася Демісу Гассабісу та Джону Джамперу “за передбачення структури білка”.
Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).
Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.
Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.
Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.
1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.