Стерненко прокоментував інформацію, що його розшукує одеський ТЦК та СП

Джерело: Сергій Стерненко у Telegram

6 листопада в соціальних мережах з’явилися повідомлення про нібито розшук Сергія Стерненка, громадського діяча та волонтера, Приморським ТЦК та СП Одеси. 7 листопада вранці Стерненко заявив, що він дізнався про розшук не від правоохоронних органів, а з проросійських медіа “Страна.ua” та “Russia Today”.

Фото: “Страна UA”

За його словами, у системі “Резерв+” він не знайшов інформації про свій розшук.

“Зайшов у Резерв+, там ніякого розшуку нема. Повістку нібито відправляли мені в Одесу, звідки я переїхав шість років тому. У Резерв+ ще в травні вказав свою адресу у Києві, додаю скрін. Сюди нічого не приходило. Повістка поїхала ані за адресою проживання, ані за пропискою”, – йдеться у повідомленні.

Фото: Сергій Стерненко

Стерненко також повідомив, що на момент оголошення в розшук він перебував на зустрічі в Міністерстві оборони, а наступного дня відвідував ще одну зустріч. Він додав: “Словом, поводився як той, хто переховується”.

“Будемо розбиратися з цією цікавою ситуацією. Але вже є підстави вважати, що це може бути “привіт” від армійської системи за критику та заклики провести реформу, якої вимагають наші військові. Або комусь дуже хочеться зупинити постачання дронів до війська та проєкти зі знищення російських розвідувальних та ударних БпЛА”, – зазначив Стерненко.

Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.

Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.

Європейська комісія має намір запропонувати країнам ЄС взяти позику приблизно на 45 млрд євро під гарантії спільного бюджету блоку, аби профінансувати Україну, підтвердили чотири обізнані джерела. Схема повторюватиме механізм, за яким Києву забезпечили кредит на 90 млрд євро.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу затвердили розширення санкцій проти Росії. До санкційних списків внесли 145 фізичних та юридичних осіб.