Сучасні люди походять не від однієї, а щонайменше від двох популяцій предків – дослідження

Джерело: Кембриджський університет

Дослідники з Кембриджського університету знайшли докази того, що сучасні люди походять не від однієї, а щонайменше від двох популяцій предків. Ці популяції розійшлися, а потім знову об’єдналися.

За даними науковців сучасні люди є результатом генетичного змішання двох давніх популяцій, які розійшлися близько 1,5 мільйона років тому. Близько 300 000 років тому ці групи знову об’єдналися, причому одна група внесла 80% генетичного складу сучасної людини, а інша – 20%.

Протягом останніх двох десятиліть в еволюційній генетиці людини переважала думка, що Homo sapiens (Людина розумна) вперше з’явився в Африці близько 200 000 – 300 000 років тому і походить від однієї лінії. Однак останні результати свідчать про складнішу історію еволюції людини.

“Питання про те, звідки ми походимо, хвилювало людей протягом століть. Довгий час вважалося, що ми походимо від однієї безперервної лінії предків, але точні деталі нашого походження залишаються невизначеними”, – сказав перший автор дослідження доктор Тревор Казінс з Кембриджського факультету генетики.

“Наше дослідження показує чіткі ознаки того, що наше еволюційне походження є більш складним і включає різні групи, які розвивалися окремо більше мільйона років, а потім повернулися назад, щоб сформувати сучасний людський вид”, – сказав співавтор дослідження професор Річард Дурбін, також з Департаменту генетики.

Попередні дослідження вже показали, що неандертальці та денисівці — два нині вимерлі родичі людини — схрестилися з Homo sapiens близько 50 000 років тому. Однак, нове дослідження припускає, що задовго до цієї взаємодії — близько 300 000 років тому — відбулося набагато більш значне генетичне змішування. На відміну від ДНК неандертальців, яка становить приблизно 2% геному сучасних людей неафриканського походження, ця давня подія змішування внесла в 10 разів більший внесок, і її можна знайти у всіх сучасних людей.

Метод команди спирався на аналіз ДНК сучасної людини, а не на вилучення генетичного матеріалу зі стародавніх кісток, і дозволив їм зробити висновок про наявність популяцій предків, які в іншому випадку не залишили б жодних фізичних слідів.

Команда розробила обчислювальний алгоритм під назвою cobraa, який моделює, як давні людські популяції розпадалися, а потім знову об’єднувалися. Хоча дослідники змогли ідентифікувати ці дві предковічні популяції, вони також виявили деякі виняткові зміни, що сталися після того, як ці дві популяції спочатку розділилися.

“Відразу після того, як дві предковічні популяції розділилися, ми побачили серйозне скорочення в одній з них — припускаємо, що вона зменшилася до дуже малого розміру, а потім повільно зростала протягом одного мільйона років. Ця популяція згодом дала близько 80% генетичного матеріалу сучасних людей, а також, видається, була предковою популяцією, від якої розійшлися неандертальці та денисівці”, – сказав співавтор дослідження професор Ейлвін Скаллі, також з Департаменту генетики.

Дослідження також виявило, що гени, успадковані від другої популяції, часто були розташовані далеко від ділянок геному, пов’язаних з функціями генів — це свідчить про те, що вони могли бути менш сумісними з генетичним фоном більшості. Це натякає на процес, відомий як очисний відбір, коли природний відбір з часом видаляє шкідливі мутації.

“Однак, деякі гени з популяції, що становлять меншість нашого генетичного матеріалу, особливо ті, що пов’язані з роботою мозку та нейронною обробкою, можливо, відіграли вирішальну роль в еволюції людини”, – зазначає Казінс.

Що це за дві популяції?

Викопні дані свідчать про те, що такі види, як Homo erectus (Людина прямоходяча) і Homo heidelbergensis (Гайдельберзька людина), жили в Африці та інших регіонах у цей період, що робить їх потенційними кандидатами на ці предковічні популяції. Однак, знадобиться більше досліджень (і, можливо, більше доказів), щоб визначити, які генетичні предки відповідали тій чи іншій групі скам’янілостей.

Команда сподівається вдосконалити свою модель, щоб врахувати більш поступові генетичні обміни між популяціями, а не різкі розриви і возз’єднання. Вони також планують дослідити, як їхні висновки пов’язані з іншими відкриттями в антропології, такими як скам’янілості з Африки, які свідчать про те, що ранні люди могли бути набагато різноманітнішими, ніж вважалося раніше.

• Нові ДНК-дослідження вказують на те, що половина населення Землі може простежити своє походження від Ямної культури, яка існувала, зокрема, на території України близько 5 тисяч років тому.
• Археологи знайшли на єгипетському черепі віком 4 тисячі років порізи, які можуть свідчити про спроби лікування раку.
• Вчені зі США та Німеччини виявили, що під час вагітності та втрати крові в жінок активуються “древні віруси”. Ці віруси стимулюють імунну відповідь та вироблення еритроцитів, коли в них є найбільша потреба.

• відкриття,
• вчені,
• еволюція,
• Кембриджський університет,
• людина,
• походження людини