Суд Південної Кореї видав ордер на арешт президента Юн Сук Йоля

Джерело: Yonhap

31 грудня суд Сеула видав ордер на арешт чинного президента Південної Кореї Юн Сук Йоля, якому нещодавно оголосили імпічмент. Відтак він став першим президентом в історії країни, якому загрожує арешт.

Зазначається, що суд Західного округу Сеула задовольнив клопотання Управління з розслідування корупції серед високопосадовців щодо видачі ордера на арешт Юна у звинуваченні в організації воєнного стану, оголошеного 3 грудня, організації заколоту та зловживанні владою.

Суд також задовольнив ордер на обшук резиденції Юна у сеульському районі Йонсан.

Клопотання на ордер запросили після того, як Юн Сук Йоль проігнорував всі три повістки про явку на допит щодо введення воєнного стану.

Ордер діятиме протягом тижня, тобто до наступного понеділка, 6 січня. Після затримання, Юна можуть розмістити під вартою у Сеульському центрі утримання.

Рішення про те, коли здійснити затримання, ще не ухвалили. Наголошується, що правоохоронці, зазвичай, не узгоджують графік затримання з підозрюваним.

Після того, як Юна візьмуть під варту, протягом 48 годин повинні ухвалити рішення: подавати заяву на ордер на його арешт з подальшим допитом чи відпустити його.

Захист Юна вже зреагував на ордер, опублікувавши заяву в якій мовиться, що ордер не можуть застосувати, бо він “незаконний і недійсний”, оскільки виданий на запит слідчого органу, який не має ефективної юрисдикції.

Під час видачі ордера суд відхилив твердження Юна про те, що Управління з розслідування корупції не має юрисдикції щодо справ про заколот і що ордер є незаконним.

Суд також відхилив твердження Юна про те, чому він проігнорував допити.

Що передувало?

Ввечері 3 грудня Юн Сук Йоль запровадив у Південній Кореї воєнний стан під час неочікуваного телевізійного звернення. Тоді він звинуватив опозиційні сили країни у симпатіях до КНДР та “антидержавній діяльності”.

Він пояснив, що опозиційна Демократична партія, яка має більшість у парламенті, пропонувала оголосити імпічмент головним прокурорам та відхилити пропозиції уряду щодо бюджету.

Вже через шість годин президенту довелось скасувати воєнний стан, коли депутати Південної Кореї прорвались до парламенту через військових і проголосували за скасування наказу Юна.

У своєму зверненні з вибаченнями Юн Сук Йоль також заперечив чутки, що запровадить воєнний стан ще раз.

4 грудня опозиційні партії внесли на розгляд парламенту Південної Кореї пропозицію про імпічмент президента країни Юн Сок Йоля.

Згодом стало відомо, що прокуратура Південної Кореї розслідує звинувачення проти президента Юн Сук Йоля у державній зраді та зловживанні владою. Невдовзі у його офісі провели обшуки.

Президент Юн, якого звинувачують у підбурюванні до повстання, залишається фігурантом кримінальної справи. Йому заборонено залишати країну, хоча поки що він не заарештований і не допитаний. Поліція, яка здійснила обшук в офісі Юна, підтвердила, що мала ордер на слідчі дії, де президент був зазначений як підозрюваний.

14 грудня у Південній Кореї проголосували за імпічмент президенту Юн Сук Йолю.

Тимчасово відсторонений від обов’язків президента Південної Кореї Юн Сок Йоль вдруге не з’явився на виклик спеціальної слідчої групи. Допит, запланований на середу, 25 грудня, о 10:00 у місті Квачхон, провінція Кьонґідо, не відбувся.
Парламент Південної Кореї проголосував за імпічмент в.о. президента країни, прем’єр-міністра Хана Док Су.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.