Суд відмовив у захисті гідності гендиректорці музею Голодомору Лесі Гасиджак
Джерело: Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”/Фейсбук
Голосіївський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак щодо захисту гідності та ділової репутації через цькування за зовнішність.
Влітку 2023 року з’явився допис про те, що Гасиджак не може очолювати Музей Голодомору саме через її зовнішній вигляд. Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди подали вже восени 2023 року.
Адвокатка Оксана Гузь зауважила, що сторона захисту подаватиме апеляцію на судове рішення.
Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину, але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді, — зазначила Гузь.
У позові акцентували, що:
- розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
- інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.
Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права, — сказала Гузь.
Довідка. В.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності. Нещодавно її зацькували у соцмережі через зовнішність.
Напередодні юрист Клим Братківський на своїй сторінці у Facebook написав, що Леся Гасиджак, яка є в.о. Гендиректора музею Голодомору, не може обіймати свою посаду через невідповідну зовнішність.
Дехто у коментарях підтримав думку Братківського, проте більшість користувачів засудили юриста через лукізм і наголосили, що таке ставлення до людей – неприпустиме.
Згодом Братківський свій пост видалив, проте користувачі встигли зробити скриншоти згаданого запису.
Леся Гасиджак відреагувала на допис Братківського та повідомила, що готує позов до суду через образу честі та гідності.
За її словами, вона спокійно ставиться до хейту у свій бік, однак подаватиме до суду, оскільки подібні історії трапляються щоденно з жінками в Україні.
- В.о. Генеральну директорку Національного музею Голодомору-геноциду Лесю Гасиджак зацькували у соцмережі через зовнішність. Вона розповіла про людей, які впізнають її на вулиці й підтримують.
- Слов’янська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо журналістів Радіо Свобода, які виявили російське громадянство у судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової. Справа порушена за фактом втручання журналістів у діяльність суду.
- У Стрийському парку Львова виставили фігуру скульптора Василя Корчового “Впевнена”. Проте фігура викликала дискусію в соціальних мережах.
- У соціальних мережах користувачі та зірки відреагували на нещодавні слова Володимира Остапчука, Позитива та Богдана Буше, що дівчина не може бути “10 із 10”, якщо на її тілі є волосся.
Уряд Данії розробив нову законодавчу ініціативу, яка має на меті заборонити носіння нікабів та іншого одягу, що закриває обличчя, у стінах шкіл та університетів.
Цими вихідними Маямі може стати місцем вирішального повороту в російсько-українській війні. Спецпосланці Дональда Трампа готуються представити російській делегації новий план врегулювання, який передбачає безпрецедентні гарантії безпеки для України.
Голлівудський актор Джордж Клуні розповів, що не планує завершувати кар’єру й має намір працювати стільки, скільки дозволятиме здоров’я. 64-річний артист зазначив, що для нього робота залишається важливою частиною життя.
Судовий позов подали рівно 343 жінки – це число є глибоко символічним для Франції, адже відсилає до історичного “Маніфесту 343” за права жінок
Дослідники виявили у людей нове сенсорне чуття, яке отримало назву “дистанційний дотик”. Воно дозволяє виявляти предмети, приховані у зернистих матеріалах, таких як пісок, лише за допомогою кінчиків пальців.