Світ може змусити Росію повернутися до зернової угоди – The Economist

Джерело: The Economist

Нещодавно на сайті Кремля з’явилася стаття, в якій російський лідер Володимир Путін пояснив, чому він прийняв рішення вийти із “Чорноморської зернової ініціативи”, яка забезпечувала безпечний експорт українського врожаю і добрив.

Як розповіли у виданні, обіцяючи компенсувати втрати, Путін заявив, що “так звана” угода збагатила лише західний бізнес, і що обіцянки звільнити російський експорт від санкцій були порушені.

“Практично кожне слово було брехнею”, – наголошують співрозмовники видання.

На думку журналістів, насамперед потрібно розпочати з того, що на російський експорт продовольства і добрив, якого уникає західний бізнес, не поширюються санкції. Окрім того, “зернова угода” пішла на користь усім країнам-імпортерам продовольства.

За угодою, підписаною в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН, Україна експортувала понад 32 млн тонн зернових культур. Це допомогло знизити ціни, які зросли після того, як Росія відмовилася від угоди 18 липня і почала знищувати українські зернові запаси і порти.

“Справжньою причиною відмови Путіна від угоди було прагнення зруйнувати перспективи української економіки. Відтоді, як вторгнення зайшло в глухий кут, стратегія Росії полягала в тому, щоб переконати Захід, що Україна не здатна виграти тривалу війну, і що ворогам Кремля краще скоротити свої втрати. Однак після заколоту “вагнерівців” у червні і втрат у регулярній армії Росії стало зрозуміло, що час працює і проти Путіна також. Відмова від зернової угоди – це його спроба завдати удару у відповідь. Він повинен зазнати невдачі”, – мовиться у статті.

За оцінками журналістів The Economist, якщо Україна не зможе експортувати зерно, її економіка постраждає. У 2021 році продовольство сягало приблизно двох п’ятих від загального обсягу українського експорту на $68 мільярдів.

Фермери все ще мають змогу відправляти обмежену кількість зерна залізницею і кораблями через Дунай у румунські води, проте обидва способи обходяться дорого. При цьому Путін почав атакувати й ці альтернативні експортні маршрути, у той час, як фермери ЄС обурюються падінням цін на місцевих ринках.

Як пояснили у виданні, світ повинен натиснути на Росію, щоб вона відновила “зернову угоду”, зокрема це стосується африканських лідерів. Вони могли б дорікнути Путіну і відправити в Україну судно для імпорту зерна під африканським прапором, – вважають журналісти.

Крім того, вони зазначають, що Туреччина також має вплив на Путіна і мотивацію його використовувати. Анкара – великий імпортер української пшениці. Тому відновлення “зернової угоди” може допомогти вирішити турецькі проблеми з інфляцією і заробити гроші, продавши частину запасів ще комусь.

“Західні партнери України також мають зіграти свою роль, даючи зрозуміти, що якщо дипломатія не спрацює, вони застосують силу, щоб прорвати незаконну блокаду міжнародних вод. Озброєння України ракетами дальнього радіуса дії було б першим кроком. Забезпечення страхування конвоїв – наступним. Крайнім заходом було б надання вантажам військового супроводу”, – наголошується у матеріалі.

Якщо Туреччина використає своє право відмовити військовим кораблям у доступі до Чорного моря через Босфор, деякі країни-члени НАТО могли б забезпечити прикриття з повітря.

“Вийшовши з “зернової угоди”, Путін може бути переконаним, що він продемонстрував свою перевагу. Але все, що він показав – це те, що у нього закінчуються варіанти”, – резюмували співрозмовники The Economist.

• На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
• Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.