Свобода слова на паузі: коли журналістів пустять до Верховної Ради?
Джерело: Інститут масової інформації
Верховна Рада України з початку повномасштабного вторгнення внесла зміни у свою роботу. Від лютого 2022 року припинилися трансляції засідань, чим закрилася від свого народу.
Лише у травні 2024 року за розпорядженням голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука журналістам частково дозволили повернутися до парламенту.
Інститут масової інформації констатує кілька фактів, які виходять з таких рішень ВР. Закриття засідань від очей громадян означає, що громадяни не знають, які рішення ухвалюються на них. Як результат, станом на вересень 2024 року 78,5% респондентів висловлює недовіру Верховній Раді.
Коли офіційна інформація недоступна, вакуум заповнюється чутками та фейками. За даними досліджень ІМІ, багато матеріалів у соцмережах про роботу депутатів містять недостовірну інформацію. Окрім того, навіть під час воєнного стану парламент має залишатися відкритим та підзвітним громадянам, що неодноразово підкреслювали ЄС та Рада Європи.
Інститут масової інформації пропонує такі рішення ситуації:
- ухвалення законопроєкту №11321, що передбачає розміщення відеозаписів відкритих засідань комітетів Верховної Ради не пізніше, ніж через 24 години після завершення.
- запуск прямих трансляцій засідань парламенту, які можуть перериватися тільки під час повітряної тривоги.
- підтримка відкритості місцевих рад, які наразі наслідують приклад ВР.
“Закритий формат засідань та уникнення контролю за діяльністю парламенту з боку медіа та громадськості є неприпустимими в демократичному суспільстві”, – зазначають на сайті Інституту масової інформації.
- Верховна Рада 20 листопада ухвалила у другому читанні і загалом законопроєкт №11410, що передбачає позбавлення державних нагород зрадників України.
- У разі підписання законопроєкта президентом, платникам податків доведеться виконувати його норми навіть попри очевидні суперечності з Конституцією та іншими законами.
Українські правоохоронці ідентифікували командира підрозділу ударних безпілотників “Ахмат”, котрого підозрюють у наказах про систематичні атаки на цивільну інфраструктуру Сумської області.
Російська економіка зазнала серйозного виснаження через майже п’ятирічну повномасштабну війну проти України.
На вихідних загинув старший диспетчер Сумської групи оперативного управління “Укренерго” внаслідок атаки російського FPV-дрона на цивільний автомобіль. Його дружина нині перебуває у лікарні.
На Херсонщині контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну російську інформаторку – мешканку Білозерської громади, котра наводила КАБи на військових за 10 км від передової.
Росія використовує систему порядкових номерів для позначення іноземних найманців, котрих залучають до повномасштабної війни проти України. Замість стандартних військових жетонів ідентифікації на шкіру наносять спеціальні позначки, свідчать дані розвідки.