Новини за темою: вчені

Ультраоброблені продукти мають більше спільного із цигарками, ніж із фруктами чи овочами. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Milbank Quarterly.

Вчені описали механізм у мозку, який може пояснювати прокрастинацію – схильність відкладати справи, що пов’язані з дискомфортом, навіть якщо вони дають відчутну користь або винагороду. Йдеться про нейронний зв’язок, який пригнічує готовність діяти у відповідь на очікування неприємного досвіду.

Прокрастинація – схильність без потреби відкладати виконання завдань, навіть коли це має негативні наслідки, – може бути пов’язана не лише з поведінковими звичками, а й із біологічними та генетичними чинниками. До такого висновку дійшли дослідники з Китайської академії наук та інших наукових установ Китаю.

Вчені виявили, що стимуляція двох ділянок мозку може тимчасово робити людей менш егоїстичними.

Менопауза може супроводжуватися структурними змінами в мозку, схожими на ті, які фіксують при хворобі Альцгеймера. Про це свідчать результати масштабного дослідження, проведеного у Великій Британії.

Мексиканська вчена-біомедик Ева Рамон Гальєгос із Національного політехнічного інституту Мексики (IPN) представила обнадійливі результати дослідження неінвазивного лікування вірусу папіломи людини (ВПЛ) – основної причини майже 99% випадків раку шийки матки у світі.

Нова система штучного інтелекту, яка аналізує форму та структуру клітин крові, може суттєво підвищити точність діагностики захворювань крові, зокрема лейкемії. Про це йдеться в дослідженні вчених із Кембриджського університету, опублікуваному в науковому журналі Nature Machine Intelligence.

У Колумбії виявили найдавніші на сьогодні докази зараження людини бактерією Treponema pallidum, яка спричиняє сифіліс і низку хронічних шкірних інфекцій. Йдеться про скелет віком близько 5 500 років, знайдений у скельному укритті.

Жінки можуть мати аутизм так само часто, як і чоловіки, однак у дитинстві хлопчикам діагноз ставлять значно частіше. Про це йдеться в масштабному дослідженні, проведеному під керівництвом Каролінського інституту в Швеції.

Науковці розробили інструмент на основі штучного інтелекту, який може прогнозувати стан здоров’я недоношених немовлят за аналізом крові, взятим незабаром після народження. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Translational Medicine.