The Economist: Гарантії безпеки для України – ключ успіху у переговорах з Путіним

Джерело: The Economist

Протягом двох років повномасштабна війна РФ проти України точиться метр за метром, залитим кров’ю. Нині ситуація наближається до кардинальних змін. Однією з причин є те, що стрімке просування Росії виявило серйозні недоліки в живій силі та моральному стані, що зрештою може призвести до прориву українських оборонних ліній. Ще одна причина різкого повороту подій – наміри Дональда Трампа, котрий, як майбутній президент, прагнутиме якнайшвидшого завершення бойових дій.

Головний страх полягає в тому, що Трамп може нав’язати Україні згубну угоду, пише видання. Путін натякає на готовність зафіксувати лінію фронту, хоча Росія контролює лише 70-80% чотирьох українських областей, які вона незаконно “анексувала”. Разом з тим, глава РФ вимагає зняття санкцій, відмови України від членства в НАТО, її демілітаризації, нейтралітету, усунення чинного керівництва та захисту прав російськомовних.

Якщо Трамп підтримає такі умови, Путін досягне більшості своїх цілей, а Україна зазнає нищівної поразки, — мовиться у статті.

Однак, навіть це не зупинить Росію: Путін не дотримуватиметься умов угоди. Він сподіватиметься, що післявоєнна Україна, охоплена внутрішніми конфліктами та розчаруванням у Заході, опиниться під його контролем. Якщо цього не станеться, він може знову вдатися до агресії, вигадуючи приводи як “захист російськомовних“.

Однак такі сценарії не є неминучими. Для Трампа капітуляція перед Путіним стане публічною поразкою Америки. Це вплине й на Азію, де американські союзники можуть втратити довіру до США, а противники стануть агресивнішими. Трамп, навпаки, може бути зацікавлений у створенні угоди, котра гарантує безпеку України хоча б на час його президентського терміну. Це дасть Україні змогу зробити значні кроки вперед.

У Трампа є важелі впливу на Росію. Оскільки він непередбачуваний, то цілком може погрожувати піти ва-банк, надіславши Україні більше смертоносної зброї, і Путіну доведеться сприймати його серйозно. Крім того, російська економіка страждає, рубль падає, а росіяни втомилися воювати. Хоча Путін міг би продовжувати війну ще рік чи більше, він також міг би виграти від паузи. Як припустив Майк Уолтс, майбутній радник Трампа з національної безпеки, Америка також може погрожувати застосувати санкції, щоб підвищити ціну війни для Путіна.

Так, повернення до кордонів 1991 року є моральною та юридичною вимогою, однак, нині це нездійсненно. Україна не має достатньо ресурсів для відвоювання всієї території. Натомість метою має стати створення умов для процвітання на тих територіях, котрі зараз контролює Україна.

Для цього необхідні стабільність і відбудова. Саме тому ключовим у переговорах стане створення надійної та довготривалої системи гарантій безпеки.

Найкращим способом захисту України стало б її членство в НАТО. Це допомогло б запобігти дестабілізації та послабило вплив Путіна, чия мета – домінування в Європі. До того ж НАТО отримало б найбільшу, найінноваційнішу армію та оборонну промисловість Європи. Однак для вступу України до НАТО потрібна згода всіх 32 країн-членів, включно з Угорщиною та Туреччиною, котрі вже затягували вступ інших держав.

Альтернативою можуть стати двосторонні угоди з провідними країнами Європи, такими як Велика Британія, Франція або Німеччина. Їхні війська могли б стати “стримуючою силою“, розміщеною в Україні. Хоча це рішення має привабливий вигляд, воно фактично є аналогом “статті 5” НАТО. Країни, котрі пропонуватимуть такі гарантії, повинні бути готовими їх виконувати, адже відступ під час атаки Росії підриває їхню репутацію.

Для реалізації такої угоди Європі потрібна зміна підходу, особливо з боку Німеччини. Що зокрема передбачає суттєве збільшення витрат на оборону, перебудову оборонної промисловості та масштабну підтримку України. Для Путіна це буде сигналом, що Захід серйозно налаштований на захист України.

Перемир’я створить конкуренцію між двома сценаріями майбутнього України. Путін сподівається, що Україна ослабне, Захід втратить інтерес, а Росія відновить сили. Проте, уявіть, пише автор, що за підтримки Заходу, Україна може використати цей час для відновлення економіки, реформування політики та стримування агресії Росії. Завданням є забезпечити, щоб саме цей оптимістичний сценарій переміг.

Нещодавно радник американського президента з національної безпеки Джейк Салліван заявляв, що Байден до завершення каденції переконуватиме Дональда Трампа спільно з Конгресом підтримати Україну. Як пояснив Салліван, Байден наголошуватиме, що послаблення допомоги Україні призведе до нестабільності в Європі.

Тоді як підхід адміністрації чинного президента США до завершення каденції залишиться незмінним: допомогти Україні отримати найсильнішу позицію на фронті, аби зрештою, зайняти найсильнішу позицію за столом переговорів.

Своєю чергою, держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте у Брюсселі запевнив, що до завершення своєї каденції 20 січня 2025 року адміністрація Байдена посилюватиме допомогу Україні та спробує зміцнити Північноатлантичний альянс.

Раніше припустили, що Європа може постати перед новими викликами у сфері безпеки, якщо США зменшать свою роль у НАТО та підтримку України, що ймовірно змінить характер трансатлантичних відносин. Президент Джо Байден може стати останнім президентом США, який вважає безпеку Європи життєво важливим інтересом для своєї країни, пише Bloomberg.

Зауважимо, Байден зателефонував Дональду Трампу, щоб привітати його з перемогою на виборах і запросити до Білого дому для обговорення перехідного періоду. Вже 13 листопада Байден зустрівся у Білому домі з обраним 47-м президентом Дональдом Трампом для обговорення переходу влади.

Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають

• Естонія направить Україні черговий пакет військової допомоги, який цього разу включатиме як обладнання, так і боєприпаси.
• Європейські лідери закликають адміністрацію президента США Джо Байдена посилити підтримку України до завершення його терміну в січні.
• Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
• 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
• США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.