The Guardian: Швеція швидко ремілітаризує острів Готланд через загрозу з боку РФ
Джерело: The Guardian.
Швеція прискорено відновлює військову присутність на Готланді – стратегічному острові в Балтійському морі, який після вступу країни до НАТО став ще важливішим для оборони регіону. Острів, розташований за 275 км від російського Калінінграда і за 87 км від материкової Швеції, у Стокгольмі розглядають як ключову точку контролю над Балтікою.
На Готланді знову готують призовників, розгортають підрозділи та проводять навчання НАТО. Серед військових – 19-річна Елла Адман, яка ще чотири місяці тому закінчила школу і ніколи не тримала зброї. Тепер вона проходить 15-місячну обов’язкову службу і невдовзі має виконати першу офіційну місію у Стокгольмі – охороняти королівську родину.
“Ти дізнаєшся, на що здатна і наскільки сильною стає група”, – сказала Адман.
Під час холодної війни на Готланді діяли чотири полки, а за повної мобілізації острів міг мати до 25 тис. військових. Однак у 2005 році останній полк P18 закрили, залишивши лише скорочений батальйон територіальної оборони. Його відновили у 2018 році на тлі зростання занепокоєння через Росію, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ремілітаризація острова різко прискорилася.
Шведські військові вважають, що контроль над Готландом дає змогу впливати на морські й повітряні операції в Балтійському морі та на підхід підкріплень до країн Балтії.
“Якщо ви здатні контролювати Готланд, ви здатні контролювати і Балтійське море. Тому ми маємо зберігати контроль над Готландом – заради Швеції, але також заради НАТО”, – заявив командувач шведської армії на острові полковник Андреас Густафссон.
The Guardian: Швеція швидко ремілітаризує острів Готланд через загрозу з боку РФ
В оборонних планах Швеції на 2025-2030 роки раптовий напад на Готланд із повітря або моря визначено як один із семи сценаріїв, що потребують пріоритетної підготовки. За оцінкою військових, прямої загрози звичайного нападу зараз немає, однак більш імовірними залишаються шпигунство та саботаж. Густафссон також попереджає, що ризики можуть зрости у разі перемир’я або мирної угоди щодо України, якщо Росія перекине частину сил ближче до Фінляндії та країн Балтії.
“Ризик завжди у тому, що Росія може стати відчайдушною. Чим більше тиску на Росію, тим більш відчайдушною вона може бути”, – сказав він.
Швеція планує збільшити оборонні витрати до 2,8% ВВП у 2026 році та до 3,1% із 2028-го, а також розширити призов. Водночас переозброєння ускладнюється тим, що країни НАТО одночасно нарощують армії й шукають військову техніку.
“НАТО зараз перебуває у великій фазі зростання, а це означає, що всі шукають військове обладнання. Через це отримати техніку, особливо артилерійські системи, потребує часу”, – пояснив Густафссон.
Паралельно з військовою підготовкою Готланд посилює цивільну стійкість. Місцеві жителі створюють групи готовності, оцінюють запаси води, електроенергії та зв’язку, а також облаштовують пункти, де у разі кризи можна буде отримати інформацію, зігрітися, приготувати їжу чи зарядити телефон.
Генеральний директор шведського агентства цивільної оборони та стійкості MSB Мікаель Фріселл заявив, що Балтійське море залишається зоною підвищеної напруги.
“Ми бачимо в Балтійському морі, що це район, де ми дуже близько до Росії, і там трапляються інциденти як над поверхнею, так і під нею”, – сказав він.
За словами Фріселла, для “тотальної оборони” Готланду потрібні і військова присутність, і стійка цивільна система. Острів може опинитися ізольованим, тому його намагаються зробити максимально самодостатнім. Швеція також враховує досвід України, зокрема щодо реагування на масові втрати, нерозірвані боєприпаси та пошук людей у зруйнованих будівлях.
Місцева влада визнає, що підготовка не може мати остаточної точки. Стратег із готовності Готланду Пер Вікберг каже, що головне питання – чи витримає система реальну кризу.
“Ти ніколи не можеш бути готовим остаточно. Коли все піде не так, що станеться тоді? Чи достатньо хороше наше планування, чи нам потрібно вносити зміни?”, – сказав він.
- Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що уряд країни збільшить витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту.
- Президентка Молдови Мая Санду заявила, що країні потрібні високотехнологічні дрони-перехоплювачі після численних інцидентів із російськими безпілотниками. Для цього, за її словами, Кишинів має змінити законодавство й розвивати оборонну промисловість.
Світ ризикує зіткнутися з новим поширенням ВІЛ після того, як міжнародне фінансування програм боротьби з інфекцією скоротилося на 18%. У ЮНЕЙДС попередили, що досягнення останніх десятиліть можуть бути втрачені.
Світові ціни на нафту різко впали після повідомлень про другу поспіль ніч без американських ударів по Ірану. Учасники ринку сподіваються, що пауза дасть сторонам можливість повернутися до переговорів.
Адміністрація Дональда Трампа звернулася до Верховного суду США з проханням дозволити запровадити жорсткіші правила голосування поштою по всій країні. Раніше федеральна суддя заблокувала виконання указу в 23 штатах і Вашингтоні.
Прем’єр-міністр Іраку Алі аз-Заїді доручив розслідувати атаку безпілотників на Саудівську Аравію, які, за даними Ер-Ріяда, запустили з іракської території. У Багдаді пообіцяли притягнути винних до відповідальності.
Працівники дедалі частіше доручають ChatGPT завдання, які раніше виконували представники інших професій. За дослідженням OpenAI, таких запитів було близько 44% серед усіх спеціалізованих робочих звернень до чатбота.