Швеція погодила 5% ВВП оборонних витрат через загрозу з боку РФ

Джерело: пресконфереція Ульфа Крістерссона, повідомляє ЄП

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що уряд країни збільшить витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту.

Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей, – наголосив Крістерссон.

Уряд Швеція кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни. Водночас офіційне рішення мають намір ухвалити після саміту НАТО в Гаазі.

Попри те, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу, – зазначив прем’єр.

Додамо, країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат – 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.

Поки що жодна з 32 країн-членів НАТО, включно із США, не досягла порогу у 5%. Найближче до нього — Польща, яка витрачає 4,1% ВВП і планує довести цей показник до 4,7% у 2025 році. Далі йдуть США (3,7%) та Естонія (3,4%).

У травні генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував підняти основний орієнтир до 3,5% ВВП на оборону та передбачити ще 1,5% ВВП на додаткові військові потреби, зокрема кібервійсько, товари подвійного призначення та військову мобільність.

Також стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

  • НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
  • Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
  • В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
  • Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.