The Telegraph: Лондон може спорядити війська до Гренландії
Джерело: The Telegraph
За даними ЗМІ, влада Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо можливого розгортання у Гренландії військових сил для охорони Арктики на тлі заяв президента США Дональда Трампа про небезпеку захоплення острова Росією або Китаєм.
Військове командування розробляє плани можливої місії НАТО на данському острові, контроль над яким прагне встановити Трамп, пише британська газета з посиланням на джерела в уряді.
Для підготовки такої місії британські посадовці зустрічалися з колегами з Німеччини та Франції. Плани наразі перебувають на ранній стадії опрацювання і можуть передбачати направлення солдатів, військових кораблів та літаків для захисту Гренландії від Росії і Китаю.
Водночас європейці сподіваються, що суттєве посилення їхньої присутності в Арктиці переконає Трампа відмовитися від планів анексії стратегічно важливого острова, який є автономною територією Данії. Це дозволило б йому заявити американським платникам податків про власну перемогу та стверджувати, що Європа взяла на себе більшу частину витрат на безпеку регіону.
За словами співрозмовників The Telegraph, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер погодився з необхідністю заходів для захисту Арктики.
Ми підтримуємо погляд президента Трампа — необхідно стримувати зростаючу агресію Росії на Крайній Півночі та зміцнювати євроатлантичну безпеку, — зазначило джерело.
Додамо, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен різко зреагувала на останні заяви з Вашингтона щодо Гренландії, зокрема слова президента США Дональда Трампа та його радника Стівена Міллера. За даними джерел, саме коментарі Міллера стали для Копенгагена особливо шокуючими.
Зокрема, Міллер публічно не виключив можливість застосування США військової сили для встановлення контролю над Гренландією, поставив під сумнів право Данії на острів і заявив, що Гренландія “очевидно має бути частиною Сполучених Штатів”. Такі висловлювання, як зазначає видання, зруйнували спроби Фредеріксен протягом тривалого часу не реагувати на подібні сигнали з боку Трампа.
Дипломатичні й військові джерела повідомляють, що заява Міллера справила сильне враження на данську прем’єрку та спричинила нервову реакцію серед європейських лідерів. Вони сприйняли ці слова разом із попередніми твердженнями Трампа про “життєву необхідність” Гренландії як реальну загрозу.
У відповідь європейські уряди почали неформальні консультації щодо можливих кроків. Серед ідей – посилення присутності НАТО для стримування впливу Китаю і Росії або пропозиції США економічної співпраці, зокрема доступу до гренландських корисних копалин. Водночас у Європі дедалі більше схиляються до того, що конфронтації з Трампом слід уникати й робити ставку на переговори.
Новий виток заяв про Гренландію викликав у європейських столицях розгубленість і розбіжності в реакціях. Лише шість країн ЄС публічно підтримали Данію, тоді як спільної позиції всіх 27 держав не вдалося досягти. За словами одного з європейських міністрів, надто жорстка критика Трампа може спричинити різку відповідь, але й слабка реакція несе свої ризики.
Частина європейських урядів закликає до стриманості, звертаючи увагу на заплановану зустріч держсекретаря США Марко Рубіо з данськими представниками. В Європі також розраховують, що американські законодавці, зокрема республіканці, можуть вплинути на Трампа й його оточення та знизити напруження.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що Штати повинні заволодіти Гренландією, щоб запобігти її захопленню Росією або Китаєм.
- На тлі територіальних зазіхань президента США Дональда Трампа щодо Гренландії журналісти проаналізували, наскільки можлива “купівля” острова і скільки така угода може коштувати Вашингтону.
- Посли Данії та Гренландії розпочали термінову кампанію у Вашингтоні для захисту суверенітету острова. Вони закликають американських законодавців зупинити спроби Дональда Трампа встановити контроль над арктичною територією за допомогою сили або викупу.
- Президент США натякнув на можливість розпаду НАТО через власні геополітичні амбіції щодо Гренландії. Трамп вважає сучасні світові норми тягарем і планує керуватися виключно концепцією національної сили та особистим баченням.
- Європейський Союз підтримуватиме Гренландію та Данію у разі потреби й не допускатиме порушень міжнародного права незалежно від місця їх виникнення. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.
Німеччина планує закупити українські крилаті ракети “Барс” для своєї армії. Найближчими тижнями Берлін може укласти угоду на придбання першої партії ракет, які мають пройти випробування на початку 2027 року.
Сполучені Штати планують провести тристоронні переговори, спрямовані на завершення війни Росії проти України. За словами спікера Палати представників США Майка Джонсона, американська адміністрація вже близька до їхньої організації.