Трамп не підтримав пропозицію Ізраїля атакувати ядерні об’єкти Ірану – NYT
Джерело: The New York Times
За повідомленням ЗМІ, Ізраїль планував атакувати ядерні об’єкти Ірану, для чого йому б знадобилась підтримка США. Однак президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відхилив це прохання, через розбіжності всередині своєї адміністрації.
За даними джерел видання, Ізраїль хотів атакувати Іран, але останніми тижнями Трамп відкинув цю ідею, обравши шлях перемовин з Тегераном про нову ядерну угоду.
Таке рішення Трамп ухвалив після місяців дебатів всередині Білого дому, коли вирішувалось чи підтримати наміри Ізраїлю, чи продовжити дипломатичний шлях. Зазначається, що це питання виявило розлад між посадовцями адміністрації Трампа.
Ізраїль нещодавно розробив план атаки на ядерні об’єкти Ірану, які хотів атакувати вже у травні. Ізраїльські посадовці були оптимістично налаштовані щодо того, що США підтримають їхню ідею.
Метою цих атак було послабити здатність Ірану створювати ядерну зброю щонайменше протягом року.
Однак всі ці плани не можна втілити без допомоги Штатів. Мовиться не лише про те, аби США захистили Ізраїль від помсти Ірану, а й про те, аби атака Ізраїлю була успішною. Але поки Трамп обрав дипломатію замість війни.
Про своє рішення Трамп повідомив Ізраїль у квітні. Це питання він також обговорив з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу під час зустрічі у Білому домі минулого тижня. Тоді ж він оголосив про початок перемовин з Іраном.
За даними видання, Ізраїль вже давно планував атакувати ядерні об’єкти Ірану, здійснюючи репетиції ударів та вираховуючи, яких збитків може завдати за підтримки США та без неї.
Підтримка атаки в ізраїльському уряді зросла після того, як упродовж 2024 року Іран зазнав низки невдач.
Спершу, за проханням Нетаньягу, ізраїльські високопосадовці передали інформацію про план атаки своїм американським колегам. У межах плану ізраїльські військові повинні були б здійснити рейд на підземні ядерні об’єкти Ірану, підтримуючи його бомбардуваннями. За планом, з бомбардуванням їм повинні були допомогти США.
Операцію хотіли виконати ще торік у жовтні, але військове командування заявило, що не встигне підготуватись до цього часу. Відтак Ізраїль почав планувати розширену кампанію бомбардувань, яка б потребувала допомоги Штатів.
Деякі американські посадовці були готові розглянути плани Ізраїлю. Були навіть ознаки, що і сам Трамп підтримає цю ідею. Та всередині Білого дому частина урядовців були налаштовані скептично.
Цього місяця директорка нацрозвідки США Тулсі Габбард повідомила, що накопичення американської зброї на Близькому Сході може спровокувати масштабний конфлікт з Іраном, а Штатам це не потрібно.
Її застереження підтримали інші посадовці, зокрема глава Пентагону Піт Гегсет, віцепрезидент Джеймс Ді Венс, глава апарату Білого дому Сюзі Вайлс та навіть радник Трампа з нацбезпеки Майкл Волц, який висловлює найрішучіші заяви проти Ірану.
3 квітня Нетаньягу зателефонував Трампу, але той сказав, що не хоче говорити про удар по Ірану телефоном і запросив ізраїльського прем’єра до США. Вже 7 квітня Нетаньягу прибув до Білого дому і тоді ж Трамп заявив, що домовлятиметься з Іраном щодо ядерного стримування.
Натомість у приватній розмові Трамп чітко дав зрозуміти Нетаньягу, що не підтримає атаку Ізраїля у травні, поки триватимуть перемовини з Іраном.
Водночас наступного дня Трамп сказав, що ідея ізраїльської атаки залишиться варіантом і якщо буде потрібно – США нададуть допомогу, але лідером удару буде Ізраїль.
Вже наступного тижня після зустрічі Трампа та Нетаньягу до Ізраїля відправився директор ЦРУ Джон Реткліфф, аби обговорити варіанти дій щодо Ірану. Окрім атаки обговорювались таємні військові операції Ізраїлю та посилення санкцій.
- Іран був би готовий повернутися до рівнів збагачення урану, які передбачала ядерна угода 2015 року, за умови дотримання певних умов з боку США.
Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.
Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.
Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.
Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.