Трамп зустрінеться з президентами країн Центральної Азії: яка причина
Джерело: Reuters
Президент США Дональд Трамп прийме у Білому домі лідерів п’яти центральноазіатських країн. Пояснюють це тим, що Штати прагнуть здобути вплив у регіоні, який тривалий час перебував під домінуванням Росії і до якого все більше прагне Китай.
США хочуть налагодити нові партнерські відносини, аби забезпечити постачання важливих мінералів, енергоносіїв, а також для використання наземних торгівельних шляхів, що дозволяють обійти геополітичних конкурентів.
Започаткована у 2015 році, платформа C5+1 об’єднує США та п’ять центральноазіатських держав — Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Їхні лідери візьмуть участь у вечері з Трампом у Білому домі в четвер, 6 листопада.
Відомо, що представники США та Казахстану вже підписали меморандум про співпрацю в галузі критично важливих мінералів, але деталей поки не повідомляють.
П’ять країн, багатих на корисні копалини та енергоресурси, залишаються економічно пов’язаними з Росією. Водночас Китай розширює свій вплив завдяки масштабним інвестиціям в інфраструктуру та гірничодобувну промисловість.
Разом ці країни мають населення близько 84 мільйонів людей і володіють величезними покладами урану, міді, золота, рідкісноземельних металів та інших стратегічних корисних копалин.
Казахстан, найбільша економіка регіону, є провідним світовим постачальником урану, виробляючи майже 40% світового обсягу у 2024 році, а Узбекистан входить до п’ятірки лідерів.
Разом вони забезпечують трохи більше ніж половину світового виробництва урану — життєво важливого ресурсу для атомної енергетики США. Частка російського урану в Штатах все ще сягає близько 20%, що робить диверсифікацію все більш нагальною метою.
- Китай погодився відстрочити на рік впровадження посиленого контролю експорту рідкісноземельних металів до США. Сталось це в рамках угоди, укладеної між президентами Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.
- Президент США Дональд Трамп підписав угоду з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе щодо рідкісноземельних металів та інших важливих мінералів. Так США хочуть протидіяти жорсткому контролю Китаю над ланцюгами постачання.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.