Три країни ЄС не підтримують санкції щодо «тіньового флоту» Росії – FT
Джерело: Financial Times
Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
Ці судна Росія використовує для транспортування нафти з неперевіреною страховкою та туманними структурами власності.
Представники цих країн побоюються, що через санкції судноплавні оператори вдаються до ще більш непрозорих дій, щоб приховати свій флот. Це, своєю чергою, може збільшити ризик великих морських катастроф та негативно вплинути на судноплавний сектор в цілому.
Розбіжності серед країн Євросоюзу щодо санкцій проти “тіньового флоту” РФ свідчать про складність у формуванні єдиної позиції щодо Росії.
Розбіжності між країнами ЄС стосовно масштабу санкцій можуть пояснюватися їхніми власними економічними і політичними інтересами. Проте відсутність ідеологічного протистояння свідчить про можливість досягнення компромісу в цьому питанні.
У пакеті санкцій також важливе включення персональних санкцій проти осіб, причетних до депортації українців з окупованих територій та виробництва зброї.
- У шведському МЗС б’ють на сполох через те, що Росія використовує непридатні для плавання судна у Балтійському морі, що може призвести до екологічної катастрофи.
- Російська нафта знову продається за ціною, значно вищою аніж 60 доларів за барель – граничну ціну, встановлену країнами G7 у спробі позбавити РФ доходів для подовження повномасштабної війни проти України.
- У квітні імпорт російської нафти в Індію зріс до дев’ятимісячного максимуму, відновившись після зупинення через санкції. Зростання імпорту відбулося завдяки постачанню танкерами найбільшої російської судноплавної компанії “Совкомфлот”, які не були підсанкційними.
- Після понад двох років з моменту російського вторгнення в Україну остаточно стало зрозуміло, що запроваджені Заходом санкції проти РФ не працюють так, як це планувалося. Причиною цьому стало те, що за останні три десятиліття змінилися економіки світу.
Президент США Дональд Трамп хоче домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в грудні 2026 року під час саміту G20, який має відбутися в його гольф-клубі поблизу Маямі. За словами радників американського президента, він розраховує організувати зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна й домогтися підписання домовленостей, навіть якщо для цього доведеться посилити тиск на Київ.
Внаслідок чергової атаки РФ в Умані на Черкащині поранень зазнали п’ятеро осіб. Про деталі обстрілу 21 жовтня повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Ввечері 20 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що у межах врегулювання війни з РФ, Сполучені Штати розглядають гарантії безпеки, котрі передбачатимуть застосування принципу статті 5 Північноатлантичного договору.
21 жовтня у частині областей України вимушено застосовуватимуть заходи обмеження споживання.