Три країни ЄС не підтримують санкції щодо «тіньового флоту» Росії – FT
Джерело: Financial Times
Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
Ці судна Росія використовує для транспортування нафти з неперевіреною страховкою та туманними структурами власності.
Представники цих країн побоюються, що через санкції судноплавні оператори вдаються до ще більш непрозорих дій, щоб приховати свій флот. Це, своєю чергою, може збільшити ризик великих морських катастроф та негативно вплинути на судноплавний сектор в цілому.
Розбіжності серед країн Євросоюзу щодо санкцій проти “тіньового флоту” РФ свідчать про складність у формуванні єдиної позиції щодо Росії.
Розбіжності між країнами ЄС стосовно масштабу санкцій можуть пояснюватися їхніми власними економічними і політичними інтересами. Проте відсутність ідеологічного протистояння свідчить про можливість досягнення компромісу в цьому питанні.
У пакеті санкцій також важливе включення персональних санкцій проти осіб, причетних до депортації українців з окупованих територій та виробництва зброї.
- У шведському МЗС б’ють на сполох через те, що Росія використовує непридатні для плавання судна у Балтійському морі, що може призвести до екологічної катастрофи.
- Російська нафта знову продається за ціною, значно вищою аніж 60 доларів за барель – граничну ціну, встановлену країнами G7 у спробі позбавити РФ доходів для подовження повномасштабної війни проти України.
- У квітні імпорт російської нафти в Індію зріс до дев’ятимісячного максимуму, відновившись після зупинення через санкції. Зростання імпорту відбулося завдяки постачанню танкерами найбільшої російської судноплавної компанії “Совкомфлот”, які не були підсанкційними.
- Після понад двох років з моменту російського вторгнення в Україну остаточно стало зрозуміло, що запроваджені Заходом санкції проти РФ не працюють так, як це планувалося. Причиною цьому стало те, що за останні три десятиліття змінилися економіки світу.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.