Ціни на російську нафту обвалилися до $40 за барель – найнижчого рівня з початку війни
Джерело: Bloomberg
Ціни на російську нафту впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, оскільки західні санкції змушують нафтову галузь країни пропонувати великі знижки та призводять до падіння світових цін на нафту.
Згідно з даними Argus Media, російські експортери нафти отримують в середньому трохи більш як 40 доларів за барель вантажів, що відправляються з Балтійського, Чорного морів та східного порту Козьміно. Це на 28% менше за минулі три місяці, оскільки нещодавні обмеження, спрямовані проти нафтових гігантів “Роснафти” та “Лукойлу”, розширили знижки.
Як зазначається, зростаючий тиск Заходу на торгівлю нафтою Росії ускладнює продаж і доставку вантажів, водночас заходи також спрямовані на нафтопереробників у ключових країнах, таких як Індія.
Тоді як світові ціни на нафту впали нижче $60 за барель вперше з травня.
У Bloomberg нагадали, що доходи, які Росія отримує від своєї нафти, — котрі спільно з доходами від газу становлять близько чверті державного бюджету країни, — мають вирішальне значення для фінансування війни. Нижчі доходи створюють фінансове навантаження на нафтові компанії країни та зменшують суму податків, які вони сплачують до скарбниці Кремля.
Додамо, глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Раніше Букви повідомляли, що доходи федерального бюджету РФ від нафти і газу у листопаді просіли на 33,8% до аналогічного періоду минулого року.
Нафтогазові доходи, що забезпечують близько чверті надходжень до державного бюджету РФ, в останній осінній місяць становили 530,9 мільярда рублів і порівняно з попереднім місяцем скоротилися на 40,3% через сплату податку на додатковий дохід у жовтні.
Загалом за результатами одинадцяти місяців доходи від продажу енергоносіїв скоротилися на 22,4%, або 2,3 трильйона рублів, до аналогічного періоду минулого року – до 8,0 трильйонів рублів.
Спершу Мінфін РФ розраховував зібрати в нинішньому році 10,94 трильйона рублів нафтогазових доходів, проте низькі ціни на нафту і зміцнення рубля змусили російську владу скоротити прогнозований обсяг доходів від продажу енергоносіїв майже на чверть від плану – до 8,65 трильйона рублів проти 11,13 трильйонів.
Тоді як у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- 22 жовтня Міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти російських нафтових гігантів «Роснефть» і «Лукойл» та їхніх дочірніх компаній. Таким чином Сполучені Штати хочуть змусити Росію “негайно” погодитися на припинення вогню проти України.
- Представники країн-виробників нафти ОПЕК+ зустрілися, щоб погодити на збільшення видобутку на 411 000 барелів на добу (б/д).
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.