Туреччина обмежить закупівлі російської сталі

Джерело: Reuters

Туреччина запровадила антидемпінгові мита на деякі види сталі, імпортовані з Китаю, Росії, Індії та Японії. За словами генерального секретаря Турецької асоціації виробників сталі (TCUD) Вейсела Яяна, мита стосуються близько 4 мільйонів тонн імпортованої продукції.

Надалі російська сталь оподатковуватиметься додатковим податком від 6 до 9% залежно від виробника.

Заходи пов’язані з “несправедливою конкуренцією” та демпінгом з боку іноземних постачальників, які шкодять місцевому виробництву стали, пояснили в уряді Туреччини.

У 2023 році Туреччина закупила російської сталі на 3,1 млрд доларів. Нині сталевари РФ вже мають проблеми з продажами за кордон через санкції, запроваджені на тлі війни Росії проти України: за підсумками січня-серпня експорт чорних металів через морські порти РФ скоротився на 15%, до 12,5 млн тонн.

Найбільші втрати зазнали підприємства Трубної металургійної компанії – найбільшого у Росії виробника сталевих труб. Експорт Первоуральського новотрубного заводу у першому півріччі впав на 21%, а Челябінського трубопрокатного заводу та Волзького трубного заводу – більш ніж удвічі (на 57% та 58% відповідно). “Сєвєрсталь” російського мільярдера Олексія Мордашова зафіксувала обвал експорту на 24%, “Мечел” – на 23%, а заводи Evraz – на 7 – 20%.

Своєю чергою, суттєве скорочення російського експорту змушує найбільші російські металургійні холдинги скорочувати виплавку.

Зауважимо, за лютий обсяг постачань із Туреччини до Росії скоротився на 33% — до $670 млн проти $1 млрд за аналогічний період 2023 року.

За підсумками двох місяців року турецький експорт до РФ становив $1,29 млрд, тоді як роком раніше перевищував $2 млрд. Та вже нині на РФ припадає лише 3,2% у загальному експорті Туреччини. У лютому лідерами за цим показником стали Німеччина ($1,72 млрд) та США ($1,33 млрд).

Схожа тенденція спостерігалася й у січні. Тоді експорт Туреччини до Росії зменшився на 39%, до $631 млн порівняно з $1 млрд за аналогічний період 2023 року. За низкою товарів торгівля повністю припинилася, зокрема, це торкнулося машинного обладнання.

Зазначається, що причиною скорочення товарообігу став ризик вторинних санкцій США. 22 грудня 2023 року президент США Джо Байден дозволив Мінфіну вводити обмеження проти іноземних фінансових організацій, що допомагають обслуговувати угоди за участю підсанкційних осіб із РФ або сприяють постачанню обладнання російському військово-промисловому комплексу.

Згодом стало відомо, що Сполучені Штати Америки та Туреччина узгодили нову схему дотримання вторинних санкцій, під які підпадають турецькі компанії, що співпрацюють з РФ.

• Наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.
• Російський нафтовий танкер майже миттєво зробив розворот біля узбережжя Португалії після того, як потрапив під санкції США.
• Три великі грецькі судноплавні компанії припинили транспортування російської нафти, щоб уникнути санкцій США, повідомили чотири трейдери.
• 19 грудня 2023 року Управління з контролю за іноземними активами міністерства фінансів США (OFAC) наклало санкції на десять юридичних і чотирьох фізичних осіб з Ірану, Малайзії, Гонконгу та Індонезії, які підтримують виробництво Іраном безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
• 12 жовтня 2023 року Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти двох власників танкерів, які перевозили російську нафту вище встановленої межі ціни у 60 доларів за барель, яку погодили країни G7.