Туреччина стрімко збільшує імпорт російської нафти, попри західні санкції – Reuters

Джерело: Reuters

Туреччина та турецькі компанії заощадили близько 2 мільярдів доларів на рахунках за електроенергію у 2023 році завдяки збільшенню імпорту російської нафти та продуктів переробки, свідчать підрахунки Reuters на основі даних LSEG та оцінки трейдерів. Прогнозується, що Анкара надалі планує купувати російські енергоносії, попри санкції Заходу.

Туреччина стала найбільшим імпортером російської енергії в Західній півкулі після того, як вторгнення Росії в Україну змусило європейські країни практично повністю припинити імпорт нафти та газу з РФ. Звісно, Китай та Індія імпортували з Росії більші обсяги, ніж Туреччина, однак близькість Анкари до російських портів означає, що країна економить більше, ніж інші покупці, завдяки дешевшому фрахту.

Так, за даними LSEG і розрахунками Reuters, у листопаді 2023 року постачання російської сирої нафти марки Urals до Туреччини зросло до історичного максимуму в 400 000 барелів на добу у листопаді 2023 року, що становило близько 14% від загального морського експорту російської нафти минулого місяця.

Очікується, що постачання до Туреччини зростуть у найближчі місяці після того, як російська нафтова компанія “Лукойл” підписала угоду з азербайджанською SOCAR про переробку до 200 000 барелів нафти на день на турецькому нафтопереробному заводі STAR Socar.

Окрім зростання постачань нафти, закупівля країною російського дизельного пального, мазуту, реактивного та морського палива підскочила на 200% у січні-листопаді 2023 року до приблизно 0,29 мільйона барелів на день.

Згідно з даними трейдерів, Туреччина цього року платила на 25-150 доларів менше за тонну російського дизельного пального порівняно з цінами на аналогічні марки в Середземномор’ї. Для сирої нафти були знижки в межах 5-20 доларів за барель. Здешевлення імпорту енергоресурсів допомогло Анкарі скоротити торговельний дефіцит і зменшити тиск на її валюту.

За даними LSEG, Туреччина також збільшила експорт дизельного пального за той же період на 120% до 6,03 млн тонн з 2,75 млн у січні-листопаді 2023 року.

Численні активісти та прихильники України звинуватили Туреччину в тому, що країна ефективно допомагає Росії направляти свою продукцію до Європи в обхід санкцій. Водночас Анкара відкидає звинувачення та заявляє, що експортує пальне, перероблене з різних типів сирої нафти.

Нині Москва й Анкара також обговорюють створення хабу для російського газу в Туреччині. Цей план відповідає давньому бажанню Анкари стати головним центром розподілу енергоносіїв для Південної Європи.

  • Попри низку санкційних пакетів, запроваджених Євросоюзом проти Росії через війну проти України, для торгівлі критично важливою сировиною, як і раніше, діють винятки. Тож європейські компанії продовжують платити мільярди євро близьким до Кремля гірничодобувним підприємствам.
  • Грецька компанія Motor Oil Hellas в обхід санкцій продавала Пентагону нафтопродукти російського походження, приховуючи це в складних схемах постачання та зміни власників.
  • Поки Туреччина та Європейський Союз намагаються відновити переговори щодо членства країни у ЄС, які зайшли в глухий кут, Анкара розкритикувала наполягання Європарламенту на співпраці у забезпеченні санкцій проти Росії.

Проєкт “Хочу жити” вперше опублікував комплексну статистику щодо понад 10 000 російських військовослужбовців, які потрапили в полон за час повномасштабного вторгнення.

Стало відомо, скільки керованих авіабомб, ракет і безпілотників випустила РФ по Україні упродовж 2025 року.

З початку 2022 року війна проти України коштувала російським платникам податків орієнтовно $550 млрд – еквівалент 24 річних бюджетів РФ на вищу освіту або 22 бюджетів на охорону здоров’я. Значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за “відкритими” статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за “закритими” – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.

Атол Кірітіматі, також відомий як Острів Різдва, офіційно зустрів 2026 рік, ставши першим місцем у світі, де це сталося.

У період з 22 по 28 грудня в Україні на грип, ГРВІ та COVID-19 захворіло понад 120 тисяч українців, з них майже 4 тисячі – госпіталізовані.