У Білорусі заговорили про ймовірність закриття посольства України

Джерело: білоруські ЗМІ

Білорусь може обміркувати доцільність присутності в Мінську дипломатичного представництва України. Про це заявили тимчасовій повіреній у справах України Ользі Тимуш, яку викликало Міністерство закордонних справ країни 10 серпня, повідомили у пресслужбі МЗС Білорусі.

Зауважується, що Білорусь заявила Україні протест у звʼязку з “порушенням кордону безпілотниками, запущеними з території України”.

10 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про збиття ППО кількох ударних дронів, які нібито летіли з України. Про це він сказав під час наради у Могильовській області.

Сили ППО були приведені у повну бойову готовність на перехоплення цілей. Їх було близько десятка, – зазначив правитель Білорусі.

Лукашенко стверджував, що на висоті 1,5 км і дальності 6,5 км сили ППО знищили кілька цілей над Білоруссю. За його словами це ударні дрони, що прибули з України. Пошук залишків триває. Решту цілей буцімто збили над Росією.

Навіщо це Україні, я не розумію. Нам треба розібратися. Але ми, як я казав, чітко визначалися з ними та довели до них цю інформацію, що без відповіді будь-які провокації не залишаться, —  заявив самопроголошений президент.

Згодом міноборони Білорусі повідомило про стягнення додаткових військ та озброєння до кордону з Україною у відповідь на “українську провокацію”.

У відомстві наголосили, що інцидент з появою “українських дронів” у повітряному просторі РБ – це провокація щодо Білорусі.

Відтак, беручи до уваги ситуацію в Україні та Курській області РФ головнокомандувач ЗС РБ віддав наказ посилити війська на Гомельському та Мозирському напрямках.

Військові частини сил спеціальних операцій, сухопутних військ, ракетних військ, зокрема реактивні системи “Полонез” та комплекси “Іскандер” отримали завдання на стягнення до вказаних районів. Також здійснено збільшення сил та засобів ЗРВ, РТВ та авіації, – мовиться у повідомленні.

У міноборони РБ додали, що уважно стежитимуть за ситуацією і реагуватимуть на “будь-які зміни”.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.