У Брюсселі Молдова офіційно представила план повернення Придністров’я

Джерело: Документ авторства уряду Молдови, представлений у Брюсселі 12–13 березня 2026 року (“Європейська Правда”).

Уряд Молдови представив у Брюсселі документ із баченням поетапної реінтеграції придністровського регіону. Йдеться про так званий non-paper – неофіційний документ, у якому окреслено ключові принципи, ризики та механізми врегулювання конфлікту. У Кишиневі наголошують, що головною метою є довгострокове і життєздатне вирішення конфлікту виключно мирним шляхом. При цьому Молдова розглядає себе єдиним суб’єктом міжнародного права, а Придністров’я – невід’ємною частиною своєї території в межах міжнародно визнаних кордонів.

Однією з ключових умов майбутнього об’єднання названо демілітаризацію та демократизацію регіону. Влада також підкреслює, що процес має відбуватися синхронно з курсом на європейську інтеграцію. Водночас у документі прямо зазначено, що ці два процеси – реінтеграція і вступ до Євросоюзу  можуть відбуватися з різною швидкістю. Не виключається сценарій, за якого норми ЄС тимчасово не застосовуватимуться на лівому березі Дністра.

Серед основних перешкод у Кишиневі називають кардинально різні підходи до врегулювання конфлікту з боку Росія та де-факто влади у Тирасполі. У документі наголошується, що місцеве керівництво не демонструє готовності до обговорення реінтеграції, а вплив Москви та присутність російських військ у регіоні суттєво ускладнюють процес.

Варто зазначити, що у нинішніх умовах формат переговорів “5+2” фактично не працює, тож єдиним майданчиком для контакту залишається формат “1+1” між представниками сторін, однак і він не дає результатів. У Кишиневі констатують, що Тирасполь блокує рішення, які могли б наблизити реінтеграцію, зокрема у сферах прав людини, свободи пересування та слова.

Замість політичних домовленостей Молдова також робить ставку на поступову інтеграцію в різних сферах – економіку, енергетику, податкову та митну політику, освіту і соціальні послуги. Ключовим інструментом має стати уніфікація правил для всієї країни.

Передбачається, що законодавство Молдови поступово поширюватиметься і на лівий берег Дністра, що дозволить сформувати єдиний економічний простір. Для підтримки цього процесу планується створення спеціального фонду, який фінансуватиметься як за рахунок внутрішніх ресурсів, так і за підтримки міжнародних партнерів.

У документі підкреслюється, що важливою умовою реінтеграції є посилення міжнародного тиску на Росія з метою виведення її військ із регіону. Окремо зазначено, що встановлення стабільного миру в Україна може створити сприятливі умови для цього процесу, зокрема для вивезення боєприпасів під міжнародним контролем.

Також Кишинів виступає за створення міжнародної цивільної місії або адміністрації, яка супроводжуватиме процес демілітаризації та переходу до демократичного управління.

Окремий блок документа присвячений гарантіям для жителів Придністров’я. Йдеться про політичні, правові, економічні та соціальні аспекти. Зокрема, передбачено можливість отримання громадянства, врегулювання питань власності, а також забезпечення соціальних стандартів не нижчих за попередні.

Водночас питання амністії для представників місцевих структур розглядатиметься індивідуально, особливо у випадках, пов’язаних із порушенням прав людини. Молдова також планує розширювати заходи зі зміцнення довіри між двома берегами Дністра. Це включає спрощення пересування людей і товарів, а також реалізацію спільних соціально-економічних і культурних проєктів за підтримки міжнародних партнерів.

У міжнародних водах поблизу Криту ізраїльський спецназ штурмував судна міжнародної гуманітарної флотилії, що призвело до масових арештів та дипломатичного скандалу з країнами ЄС.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

14 червня у Швейцарії планують провести референдум щодо обмеження чисельності населення до 10 мільйонів. Якщо цю ідею підтримають, уряд буде змушений вжити заходів для скорочення імміграції.

Вчені поставили під сумнів роль звичних вуглеводів у раціоні на тлі зростання рівня ожиріння. Хліб, який десятиліттями залишався базовим продуктом у багатьох країнах, може впливати на вагу не лише через калорійність, а й через особливості обміну речовин.

Німеччина офіційно стала головним світовим експортером пластикових відходів, відправивши понад 800 тисяч тонн сміття до країн, що розвиваються, де його часто спалюють або незаконно викидають в океан.