У Будапешті 28 країн засудили екоцид, спричинений вторгненням РФ в Україну
Джерело: пресслужба МОЗ
На конференції з питань навколишнього середовища та охорони здоров’я, яка проходила у Будапешті з 5 по 7 липня, 28 країн приєдналися до заяви України про засудження підриву Каховської ГЕС та руйнівних наслідків для здоров’я та довкілля, які він спричинив.
Спільну заяву вже підтримали Андорра, Албанія, Естонія, Бельгія, Болгарія, Чехія, Хорватія, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Італія, Греція, Кіпр, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Молдова, Словаччина, Швеція та Велика Британія.
“Ми засуджуємо агресивну війну Росії проти України, яка прямо суперечить цілям нашої конференції, а саме: загрожує кліматичній стійкості, біорізноманіттю, екологічній чистоті та створює прямі транскордонні небезпеки і ризики, з якими ми маємо боротися сьогодні. Ми наголошуємо, що Росія повинна бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти неї. У звʼязку з цим ми вважаємо, що Росія повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних дій, включаючи відшкодування шкоди, завданої такими діями”, – йдеться у тексті заяви.
У відомстві додали, що протягом наступних двох тижнів інші країни зможуть також долучитися до цієї заяви та підтримати Україну.
- Внаслідок підриву Каховської ГЕС оголилися приблизно 150 гектарів узбережжя острова Хортиця в Запоріжжі – ділянки пляжів та плавнів, розповів Суспільному завідувач відділу охорони природи Національного заповідника “Хортиця” Михайло Муленко.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.