У ДПСУ прокоментували ризики створення штурмової бригади РБ на кордоні з Україною

Схожі заяви білоруської сторони щодо створення підрозділу лунала також рік тому. Одначе, загроза з боку Білорусі залишається. Тож, нині українська розвідка пильно стежить за будь-якими змінами на кордоні.

Для нас загроза з Білорусі нікуди не зникає. Вона для залишається. І в першу чергу, наша задача – мати сильні оборонні позиції. Але за тим, наскільки активно чи швидко розгортатиметься цей підрозділ десантно-штурмових військ на території Білорусі, оскільки він перебуває на напрямку Чернігівщини, підрозділи розвідок України слідкуватимуть, для того, щоб оцінювати ті ризики для України в цілому, – пояснив речник ДПСУ.

Водночас станом на сьогодні прикордонники не фіксують нарощування військових сил РБ, або створення ударної групи, готової до миттєвої провокації чи вторгнення. Втім, додав Демченко, тиск з боку Росії на Білорусь залишається.

Раніше командувач сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олександр Іллюкевич заявив, що Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади в районі Гомеля, поблизу кордону з Україною.

Ми вже розпочали формування військових частин, сформовано один батальйон. Цього року формуємо ще один батальйон, підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні підрозділи, розвідувальні, — сказав він.

Іллюкевич повідомив, що офіцерський склад нової бригади вже укомплектований, а особовий склад — призваний. Підрозділ буде дислокований у районі Гомеля, розташованого неподалік від українського кордону.

Наприкінці червня заступник глави МЗС Білорусі Ігор Секрета заявляв, що у разі спроби вторгнення Мінськ задіє весь наявний військовий потенціал.

Своєю чергою, президент України Володимир 19 червня Зеленський заявив, що на кордоні з Білоруссю знаходиться техніка, яку використовують росіяни для коригування атак по Україні. Він дав самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку тиждень, аби вимкнути цю техніку, інакше “це зробимо ми”. Також президент наголосив, що Україна спершу намагалася непублічно зупинити дії Білорусі, які допомагають Росії у війні. За його словами, відповідні сигнали Мінськ отримував на рівні розвідок і військових. Вже 24 червня Зеленський повідомив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування атак РФ, припинили роботу.

Тоді як наприкінці липня білоруська влада заявила про відсутність ознак загрози на кордоні. Міністр оборони РБ Віктор Хренін після Лукашенку повідомив, що військово-політична ситуація довкола країни залишається стабільною, тоді як основне напруження спостерігається лише в інформаційному просторі.

Тим часом, Лукашенко заявляв, що Білорусь не зацікавлена у поширенні російсько-української війни на свою територію, оскільки усвідомлює власну військову вразливість. Щобільше, він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.

• Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує вступати у війну проти України. За його словами, це може статися лише у разі агресії проти білоруської території.
• Олександр Лукашенко зреагував на заяву командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді стосовно 500 цілей на території країни, вказавши на “одну дуже серйозну ціль”.
• Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.