У Франції новим прем’єр-міністром став Мішель Барньє

Джерело: AP та Financial Times 

У четвер президент Франції Емманюель Макрон призначив Мішеля Барньє, колишнього учасника переговорів ЄС щодо Brexit, новим прем’єр-міністром країни. Це рішення ухвалено після понад 50 днів функціонування тимчасового уряду, що стало наслідком політичного глухого кута після виборів.

Призначення 73-річного Барньє, ветерана французької консервативної партії Les Républicains, є ключовим кроком у спробах Макрона стабілізувати ситуацію в парламенті. Адже його центристський блок втратив більшість, а опозиційні сили з обох боків не змогли набрати вирішальної переваги.

Основне завдання нового прем’єр-міністра – об’єднати різні політичні групи та підготувати бюджет на 2025 рік, зважаючи на скрутне становище державних фінансів.

Єлисейський палац оголосив, що Барньє має створити уряд, здатний ефективно працювати в умовах фрагментованого парламенту.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.