У Грузії хочуть по-новому визначити статус православ’я у конституції
Джерело: “Грузія Online” та “Эхо Кавказа”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про плани внести зміни до конституції країни, які передбачають нове визначення статусу православ’я. Поправка позначиться на Православній церкві як на найважливішому інституті для Грузії.
Кобахідзе пояснив, що згідно з новою редакцією, православ’я буде визначено як основу ідентичності грузинської держави. Це стане доповненням до чинного положення, яке визнає роль Православної церкви в історії Грузії.
Прем’єр-міністр підкреслив, що нині Православна церква відіграє ключову роль у суспільному житті країни і є опорою її ідентичності. За його словами, ця поправка буде внесена до конституції після консультацій з представниками Церкви і Патріархії.
Речник Патріархії Грузинської православної церкви Андрій Джагмаїдзе раніше стверджував, що влада консультувалася з Церквою щодо можливого проголошення православ’я державною релігією. За його словами, ця пропозиція спрямована на посилення ролі Церкви в суспільстві та захист традицій і християнських цінностей.
Але частина представників Грузинської православної церкви вже висловила стурбованість з цього приводу. Наприклад, архієпископ Зенон Іараджулі назвав цю ініціативу “помилкою”, наголошуючи на необхідності збереження незалежності Церкви від держави, особливо в умовах політичної нестабільності.
- Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
- Правляча партія “Грузинська мрія” заявила про намір внести зміни до конституції з метою “мирного відновлення територіальної цілісності”. Однак опозиція стурбована тим, що це може бути пов’язано з таємними переговорами з Росією.
- Декілька країн ЄС наполягають на санкціях проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
- Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
- Конституційний суд Грузії 29 серпня розпочав розгляд кількох позовів проти так званого закону про “іноагентів”.
Дослідження YC.Market показало ріст українського ринку ювелірних виробів. Так, у 2024 році виторг виробників ювелірних і подібних виробів зріс до 1,23 млрд грн — у 1,5 раза більше, порівняно з 2023-м.
У Мумбаї чоловік захопив у заручники дітей під час кастингу. Поліція штурмувала приміщення і в результаті нападник загинув.
Іспанська попвиконавиця Rosalía записала новий студійний альбом LUX, який включатиме треки 13 різними мовами, серед яких буде й українська.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
Єврокомісія у листопаді представить проєкт плану розвитку транспортної інфраструктури та митних процедур у ЄС, щоб прискорити переміщення танків і важкої артилерії континентом у разі війни. Як зазначили європейські посадовці, мета плану — скоротити час, необхідний військовим підрозділам для перетину території ЄС. Поштовхом до таких заходів стали побоювання, що Росія може розширити військові дії за межі України.