У Херсонському художньому музеї ідентифікували вже 96 робіт, викрадених росіянами

Джерело: Херсонський художній музей/Facebook

Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.

“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Знову повертаємось до цього кадру, знятого для пропагандистського сюжету у вересні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Нагадуємо, що у цій кримській установі окупанти зберігають викрадені з Херсона твори мистецтва. На відео вдалось розпізнати ще дві незаконно вивезені роботи, тож кількість ідентифікованих творів сягнула 96”, – повідомили у музеї.

Відтак, музейники ідентифікували:

Роботу Ярослава Прохазка (1886-1949). Вид з косогору на Прагу. 1942. Полотно, олія.

Це чеський живописець, член Празької спілки художників, відомий як майстер пейзажів, особливо міських. Він вмів передавати особливий настрій міських куточків і провулків. На творчість живописця вплинув рух імпресіонізму, однак в його роботах присутні і елементи романтизму.

Ярослав Прохазка виставляв свої твори на численних персональних і групових виставках у Чехії та Європі, зокрема в Парижі, Осло та Копенгагені. За серію картин європейських міст у 1931 році його відзначено щорічною премією Празької Академії мистецтв.

Роботу Івана Старенкова (1955-2010). Зелений день. 1993. Полотно, олія.

Цей херсонський художник-нонконформіст був відомий своїм нестандартним підходом до живопису, його прагнення нових тем, відтак уникнення реалістичного трактування внесло в мистецтво регіону ноту свіжості. “Зелений день” – не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. На цьому ж кадрі можна побачити його полотно “Терція”, ідентифіковане раніше.

Загалом, можна побачити ще 6 творів, ідентифікованих раніше:

  • Данило Дзевановський (1916-2002). Хризантеми. 1953. Полотно, олія.
  • Михайло Шапошников (1909-1989). Натюрморт. Півонії. Полотно, олія.
  • Василь Чорний (1924 р.н.). Натюрморт з самоваром. 1980. ДВП, олія.
  • Анатолій Платонов (1927-2005). Чуфут-Кале. Бахчисарай. 1986. Полотно, олія.
  • Лазар Штирмер (1922-2003). Кактус. 1989. Картон, олія.
  • Іван Старенков (1955-2010). Терція. 1996. Полотно, олія.

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення постачання російського газу до Європи як частину мирної угоди щодо завершення війни в Україні. У Вашингтоні вважають, що це може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення бойових дій. Водночас європейські посадовці виступають проти такої пропозиції.

У Санкт-Петербурзі внаслідок атаки безпілотників спалахнула пожежа на території Петербурзького нафтового термінала. Під ударом також опинилися інші об’єкти інфраструктури міста. Крім того, про масовану атаку дронів повідомила влада Москви та Ленінградської області РФ.

Єврокомісія має намір підключити Україну до своєї захищеної системи супутникового зв’язку Govsatcom після того, як до неї додадуть комерційні потужності. Про це повідомив представник ЄК Томас Реньє на брифінгу у Брюсселі у середу, 14 жовтня.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні назвала угоду між США та Росією щодо дизельного пального “дуже ризикованим рішенням”.

15 жовтня премʼєр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, щоб допомогти Україні пережити цю зиму, кожному з 450 мільйонів жителів Європейського Союзу достатньо пожертвувати суму, еквівалентну вартості одного пива на рік.