У Херсонському художньому музеї ідентифікували вже 96 робіт, викрадених росіянами

Джерело: Херсонський художній музей/Facebook

Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.

“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Знову повертаємось до цього кадру, знятого для пропагандистського сюжету у вересні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Нагадуємо, що у цій кримській установі окупанти зберігають викрадені з Херсона твори мистецтва. На відео вдалось розпізнати ще дві незаконно вивезені роботи, тож кількість ідентифікованих творів сягнула 96”, – повідомили у музеї.

Відтак, музейники ідентифікували:

Роботу Ярослава Прохазка (1886-1949). Вид з косогору на Прагу. 1942. Полотно, олія.

Це чеський живописець, член Празької спілки художників, відомий як майстер пейзажів, особливо міських. Він вмів передавати особливий настрій міських куточків і провулків. На творчість живописця вплинув рух імпресіонізму, однак в його роботах присутні і елементи романтизму.

Ярослав Прохазка виставляв свої твори на численних персональних і групових виставках у Чехії та Європі, зокрема в Парижі, Осло та Копенгагені. За серію картин європейських міст у 1931 році його відзначено щорічною премією Празької Академії мистецтв.

Роботу Івана Старенкова (1955-2010). Зелений день. 1993. Полотно, олія.

Цей херсонський художник-нонконформіст був відомий своїм нестандартним підходом до живопису, його прагнення нових тем, відтак уникнення реалістичного трактування внесло в мистецтво регіону ноту свіжості. “Зелений день” – не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. На цьому ж кадрі можна побачити його полотно “Терція”, ідентифіковане раніше.

Загалом, можна побачити ще 6 творів, ідентифікованих раніше:

  • Данило Дзевановський (1916-2002). Хризантеми. 1953. Полотно, олія.
  • Михайло Шапошников (1909-1989). Натюрморт. Півонії. Полотно, олія.
  • Василь Чорний (1924 р.н.). Натюрморт з самоваром. 1980. ДВП, олія.
  • Анатолій Платонов (1927-2005). Чуфут-Кале. Бахчисарай. 1986. Полотно, олія.
  • Лазар Штирмер (1922-2003). Кактус. 1989. Картон, олія.
  • Іван Старенков (1955-2010). Терція. 1996. Полотно, олія.

Українська делегація на чолі з главою ГУР Кирилом Будановим провела в Абу-Дабі прямі переговори не лише з американською, але й із російською сторонами, інформує обізнане джерело.

Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.

В адміністрації Дональда Трампа зростають побоювання, що мирний план, котрий зазнав змін після переговорів з українськими посадовцями буде відкинуто главою РФ Володимиром Путіним. 

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.