У Херсонському художньому музеї ідентифікували вже 96 робіт, викрадених росіянами
Джерело: Херсонський художній музей/Facebook
Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Знову повертаємось до цього кадру, знятого для пропагандистського сюжету у вересні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Нагадуємо, що у цій кримській установі окупанти зберігають викрадені з Херсона твори мистецтва. На відео вдалось розпізнати ще дві незаконно вивезені роботи, тож кількість ідентифікованих творів сягнула 96”, – повідомили у музеї.
Відтак, музейники ідентифікували:
Роботу Ярослава Прохазка (1886-1949). Вид з косогору на Прагу. 1942. Полотно, олія.
Це чеський живописець, член Празької спілки художників, відомий як майстер пейзажів, особливо міських. Він вмів передавати особливий настрій міських куточків і провулків. На творчість живописця вплинув рух імпресіонізму, однак в його роботах присутні і елементи романтизму.
Ярослав Прохазка виставляв свої твори на численних персональних і групових виставках у Чехії та Європі, зокрема в Парижі, Осло та Копенгагені. За серію картин європейських міст у 1931 році його відзначено щорічною премією Празької Академії мистецтв.
Роботу Івана Старенкова (1955-2010). Зелений день. 1993. Полотно, олія.
Цей херсонський художник-нонконформіст був відомий своїм нестандартним підходом до живопису, його прагнення нових тем, відтак уникнення реалістичного трактування внесло в мистецтво регіону ноту свіжості. “Зелений день” – не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. На цьому ж кадрі можна побачити його полотно “Терція”, ідентифіковане раніше.
Загалом, можна побачити ще 6 творів, ідентифікованих раніше:
- Данило Дзевановський (1916-2002). Хризантеми. 1953. Полотно, олія.
- Михайло Шапошников (1909-1989). Натюрморт. Півонії. Полотно, олія.
- Василь Чорний (1924 р.н.). Натюрморт з самоваром. 1980. ДВП, олія.
- Анатолій Платонов (1927-2005). Чуфут-Кале. Бахчисарай. 1986. Полотно, олія.
- Лазар Штирмер (1922-2003). Кактус. 1989. Картон, олія.
- Іван Старенков (1955-2010). Терція. 1996. Полотно, олія.
- Україна та Сполучені Штати Америки розроблять стратегію співпраці щодо розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини.
- За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські загарбники зруйнували або пошкодили 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70.
- У Миколаєві оцифрують 300 експонатів врятованої колекції музею мариністичного живопису з міста Очаків.
- В Україні планують створити Віртуальний музей української діаспори – для об’єднання зацифрованих колекцій різних інституцій світу. Вже підписано договір із Міжнародним благодійним фондом світових українців “Діаспора”.
3 жовтня через російські обстріли без електропостачання залишилися Дружківка, Костянтинівка та деякі райони Краматорська на Донеччині.
3 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
Українські розвідники перехопили свідчення чергового воєнного злочину окупаційної армії: російський солдат відкрив стрілянину в під’їзді багатоквартирного будинку на тимчасово окупованій Харківщині та смертельно поранив трьох місцевих мешканців.
Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.