У Кремлі іронізують, що Європа «занадто боязко» реагує на заяви Трампа про Гренландію

Джерело: Reuters

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Європа “занадто боязко” реагує на заяви Дональда Трампа щодо Гренландії, і додав, що у РФ є свій інтерес в Арктиці.

Так, за словами Пєскова, Росія, яка має найбільшу берегову лінію в Арктиці, уважно стежить за “драматичним” розвитком подій.

“Арктика це зона наших національних інтересів, наших стратегічних інтересів. Ми зацікавлені у збереженні атмосфери миру та стабільності в Арктичній зоні. Ми дуже уважно стежимо за досить драматичним розвитком подій, але поки що, дякувати Богу, на рівні заяв”.

Пєсков додав, що намагання США отримати Гренландію, які тривають з XIX століття, це справа Штатів і Данії. При цьому він наголосив, що Європа дуже обережно реагує на заяви майбутнього президента США.

“Європа реагує дуже боязко, і реагувати на слова Трампа, звісно, страшно. Тому Європа реагує дуже обережно, скромно, тихо, майже пошепки”.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.