У Кремлі покликали Трампа на парад 9 травня
Джерело: The Moscow Times
В Росії “будуть раді вітати” президента США Дональда Трампа на святкуванні 9 травня, якщо він вирішить приїхати, заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
За його словами, присутність лідерів “великих держав” акцентує важливість цієї дати, особливо в умовах “конфліктного потенціалу та тих викликів, які зараз переживає весь світ”.
Це день, який символізує перемогу над фашизмом. І ця тема, на жаль, актуальна зараз як ніколи. І тому, якщо будуть країни, а тим більше великі країни, які вирішать поділитися з нами радістю цієї перемоги та значення цього дня, то, звичайно ж, ми, і особливо президент Путін, будемо раді вітати їх у Москві, — сказав Пєсков.
Він також нагадав, що Трамп і Путін вже обмінялися запрошеннями для візитів один до одного, а коли вони вирішать ними скористатися, “показуватиме динаміка розвитку подій”. У четвер західні та українські високопосадовці повідомили Financial Times, що Трамп і Путін можуть укласти угоду про припинення вогню в Україні саме до 9 травня. Іншою можливою датою називали 20 квітня — тоді відзначатиметься Великдень.
Колишня глава МЗС Австрії Карін Кнайсль, на весіллі якої був присутній Путін, і котра переїхала до РФ, заявила, що “буде більш ніж символічно”, якщо Трамп приїде до Москви саме 9 травня. Уже відомо, що у святкуванні візьме участь прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який домовився з Путіним про постачання газу після припинення транзиту через Україну. Також до Москви цього дня збираються президент Сербії Александр Вучич і президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва. Крім того, вперше за десять років запрошення відвідати парад прийняв глава Китаю Сі Цзіньпін.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році жоден іноземний лідер не приїхав до Москви на святкування Дня Перемоги. У 2023 році Путіну вдалося зібрати сім глав пострадянських держав: Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Вони ж — за винятком прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна — були присутні на параді в 2024 році. Тоді до них приєдналися президент Гвінеї-Бісау Сісоку Ембало, президент Куби Мішель Діас-Канель Бермудес і президент Лаосу Тхонглун Сісуліт.
- Мирний план президента США Дональда Трампа щодо врегулювання війни між Росією та Україною, який передбачає поступки з боку Києва, викликав обурення та недовіру в Європі. Згідно з цим планом, Україна мала б поступитися частиною своїх територій на користь Росії, що зустріло різку критику з боку європейських лідерів.
- Колишній радник з національної безпеки президента США Дональда Трампа Джон Болтон розкритикував заяви республіканця щодо можливих втрат України у межах потенційних переговорів з Росією.
- Європейські політики приголомшені тим, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним щодо України. Вони вважають, що тепер саме Європі доведеться платити за безпеку та відбудову після війни.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.