У Кремлі покликали Трампа на парад 9 травня

Джерело: The Moscow Times

В Росії “будуть раді вітати” президента США Дональда Трампа на святкуванні 9 травня, якщо він вирішить приїхати, заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

За його словами, присутність лідерів “великих держав” акцентує важливість цієї дати, особливо в умовах “конфліктного потенціалу та тих викликів, які зараз переживає весь світ”.

Це день, який символізує перемогу над фашизмом. І ця тема, на жаль, актуальна зараз як ніколи. І тому, якщо будуть країни, а тим більше великі країни, які вирішать поділитися з нами радістю цієї перемоги та значення цього дня, то, звичайно ж, ми, і особливо президент Путін, будемо раді вітати їх у Москві, — сказав Пєсков.

Він також нагадав, що Трамп і Путін вже обмінялися запрошеннями для візитів один до одного, а коли вони вирішать ними скористатися, “показуватиме динаміка розвитку подій”. У четвер західні та українські високопосадовці повідомили Financial Times, що Трамп і Путін можуть укласти угоду про припинення вогню в Україні саме до 9 травня. Іншою можливою датою називали 20 квітня — тоді відзначатиметься Великдень.

Колишня глава МЗС Австрії Карін Кнайсль, на весіллі якої був присутній Путін, і котра переїхала до РФ, заявила, що “буде більш ніж символічно”, якщо Трамп приїде до Москви саме 9 травня. Уже відомо, що у святкуванні візьме участь прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який домовився з Путіним про постачання газу після припинення транзиту через Україну. Також до Москви цього дня збираються президент Сербії Александр Вучич і президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва. Крім того, вперше за десять років запрошення відвідати парад прийняв глава Китаю Сі Цзіньпін.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році жоден іноземний лідер не приїхав до Москви на святкування Дня Перемоги. У 2023 році Путіну вдалося зібрати сім глав пострадянських держав: Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Вони ж — за винятком прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна — були присутні на параді в 2024 році. Тоді до них приєдналися президент Гвінеї-Бісау Сісоку Ембало, президент Куби Мішель Діас-Канель Бермудес і президент Лаосу Тхонглун Сісуліт.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.