У Китаї вперше частка вугільної генерації у виробництві електроенергії опустилася нижче 50%

Джерело: Bloomberg

Китай уперше в історії отримав менш як половину електроенергії з вугілля. У першому півріччі 2026 року вугільні електростанції забезпечили 49,7% виробництва електроенергії в країні, повідомило Національне управління енергетики КНР.

Частка відновлюваних джерел енергії перевищила 40%, зокрема вітрова та сонячна генерація спільно забезпечили майже чверть усієї електроенергії.

Це стало символічною віхою для Китаю, котрий роками розширював потужності сонячної та вітрової енергетики, водночас зберігаючи вугілля основою своєї енергосистеми для уникнення дефіциту електроенергії.

Втім, попри зниження частки вугілля, його фактичне споживання продовжує зростати. У першій половині року виробництво теплових електростанцій збільшилося через зростання попиту на електроенергію, зокрема з боку високотехнологічного виробництва, зарядки електромобілів та дата-центрів.

Частка вугілля скоротилася не через різке падіння його використання, а тому, що чиста енергетика розширювалася швидшими темпами.

Водночас швидке зростання відновлюваної енергетики створює нові проблеми для китайської електромережі. Через обмежені можливості інфраструктури частину виробленої сонячної та вітрової енергії доводиться не використовувати.

У першому півріччі коефіцієнт використання сонячної генерації знизився до 91,4% із 94,3% роком раніше, а вітрової — до 90,9% із 93,5%.

Щоб розв’язати проблему перевантаження мереж, Пекін збільшує інвестиції в енергетичну інфраструктуру. З початку року вкладення в електромережі зросли на 14% проти минулого року, а інвестиції в системи накопичення енергії — на 74%.

Китай також активніше використовує акумуляторні системи зберігання енергії. У 2025 році середній час їхньої роботи становив 1195 годин — майже удвічі більше, ніж у 2023 році.

Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.