У Києві бойлери споживають третину електроенергії, згенерованої енергоблоком АЕС

Джерело: голова Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин для Економічної правди

У столиці бойлери споживають третину від всієї електроенергії, яку генерує енергоблок атомної електростанції.

За словами Литвина, у Києві близько 190 тисяч споживачів мають бойлери, які разом споживають до 300 мВт електроенергії.

“Я рахував сумарну потужність бойлерів Києва, вийшло близько 300 МВт – це третина атомного енергоблока. Можна гігават побудувати, а можна ці 300 МВт у Києві зекономити, якщо не використовувати електроенергію для підігріву води в бойлерах”, – зауважив він.

Литви також уточнив, що у Києві 953 184 квартири оснащені централізованим водопостачанням гарячої води. Близько 20% цих квартир мають бойлери.

Якщо взяти до уваги те, що в середньому обсяги бойлерів 80 літрів з нагрівальним елементом на 2 кВт,то потужність на гаряче водопостачання, яка, до того ж вмикається одночасно, сягає 380 МВт – це понад третину ядерного блоку і понад половини того, що видають Київські ТЕЦ.

“І це десь в 2-3 рази більше, ніж газові генератори (когенераційні установки), які передали нам партнери з USAID”, – уточнив Литвин.

Вадим Литвин зауважив, що перехід на централізоване гаряче водопостачання дозволить економити в години відключень.

Щобільше, за його підрахунками, централізоване водопостачання після підвищення тарифів на електроенергію обійдеться мешканцям столиці дешевше, оскільки зараз куб гарячої води у Києві коштує близько 100 гривень, а вартість кубометра гарячої води з бойлера – 250 гривень.

Відтак, аби розвантажити енергосистему в умовах дефіциту електроенергії, він закликав українців відключати бойлери у тих містах, де зберігається водопостачання гарячої води, а також перевірити можливість постачання гарячої води від ТЕЦ та дахових котелень (для сучасних ЖК).

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.