У Києві відбулася реконструкція мирної акції «Революція на граніті» – фоторепортаж

Джерело: Букви

У Києві на Майдані Незалежності відбулась реконструкція мирної акції “Революція на граніті” від Української студентської ліги– з нагоди 33-ї річниці протестів.

2 жовтня 1990 року на Майдані Незалежності розпочалась мирна студентська акція – “Революція на граніті”. 17 жовтня 1990 року Верховна Рада України підтримала вимоги студентів-протестувальників щодо звільнення прем’єр-міністра та проведення нових виборів.

З цієї нагоди Українська студентська ліга організувала історичну реконструкцію мирної акції “Революція на граніті”. Реконструкція має на меті відзначити історичне значення подій “Революції на граніті” для України та нагадати про важливість громадянського активізму та боротьби за демократичні цінності. А також сприяти зміцненню єдності студентської спільноти в  Україні і підкреслити її важливу роль у суспільстві.

Що відомо про “Революцію на граніті”?

Наприкінці 80-х років ХХ століття внаслідок політики демократизації та гласності в СРСР постало багато українських громадських товариств, спілок, студентських організацій, метою яких було відновлення української незалежної держави.

25 травня 1989 року офіційно було зареєстровано Студентське братство Львова – об’єднання студентів-однодумців, що реальними справами впливали на кристалізацію української ідентичності серед молоді й опонували комуністичній ідеології.

Піком протистояння з радянським режимом стала акція протесту та голодування студентської молоді в Києві на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) з 2 до 17 жовтня 1990 року, яка ввійшла в історію як “Революція на граніті”.

Її особливістю було те, що рушійною силою виступили не політики, а студентська молодь. Обговорюючи антикомуністичні протести ровесників з інших країн – Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі та Китаю, українські студенти прагнули активними діями домогтися негайних і рішучих демократичних змін у суспільстві та державі.

За спільним рішенням студенти висунули п’ять основних вимог:

  • звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола;
  • проведення в Українській РСР нових виборів;
  • проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньої згоди;
  • створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України;
  • відкладення підписання нового союзного договору між республіками СРСР.

За 16 днів жовтня 1990 року організований студентами протест домігся виконання висунутих його учасниками п’яти вимог.

Успіх акції базувався на двох головних постулатах – ретельній підготовці та дисципліні. Символом протесту стали білі пов’язки на головах учасників голодування.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.