У Києві запустили першу когенераційну установку потужністю 1,5 МВт
Джерело: Віталій Кличко
У Києві розпочала роботу перша когенераційна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, яка виробляє одночасно електроенергію та тепло.
Установку встановлено на одному з підприємств критичної інфраструктури за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Проєкту енергетичної безпеки.
Київ замовив ще 15 таких установок, що мають надійти протягом року. Це допоможе досягти додаткової сумарної потужності близько 170 МВт.
“Сьогодні, в умовах постійних атак ворога, нашим ключовим пріоритетом є модернізація енергетичного сектору. Столична влада робить усе, щоб підвищити стійкість та енергетичну незалежність Києва, зокрема критично важливих об’єктів столиці”, – зазначив міський голова Віталій Кличко.
Він також зазначив, що в травні 2024 року Київрада схвалила Концепцію “Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації”, яка передбачає розбудову локальних джерел комбінованого виробництва тепла та електроенергії в місті з акцентом на альтернативні джерела палива.
- 24 липня голова Київської ОВА Руслан Кравченко повідомив про встановлення когенераційних установок у трьох районах Київщини вже найближчим часом.
5 квітня в Україні відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для промисловості не плануються.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Ірану залишилося два дні для того, аби укласти угоду або відкрити Ормузьку протоку.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про результати зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, яка відбулася у Стамбулі.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Європейський Союз повинен скасувати санкції на імпорт російської нафти та газу, відновити поставки нафтопроводом “Дружба” та покласти край війні в Україні, щоб подолати сучасну енергетичну кризу, спричинену військовими діями в Ірані.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що здатність Європейського Союзу ефективно діяти опиняється під загрозою через блокування рішень окремими державами. У зв’язку з цим він виступає за інший підхід до ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики та політики безпеки.