У Латвії попередили про депортацію 1167 росіян
Джерело: La.Lv
У Латвії планують депортувати 1167 громадян Росії, що не виконали вимоги поправок до закону про імміграцію та не подали документи для отримання дозволу на проживання в країні, повідомляє Управління у справах громадянства та міграції Латвії.
Так, зауважується, що 3 січня минув термін для отримання дозволу на постійне місце проживання у росіян, які провалили повторний іспит на знання латиської мови.
До кінця грудня минулого року зібрана інформація свідчила, що щонайменше 1213 російських громадян можуть бути депортовані з Латвії, які не виконали вимоги поправок до закону про імміграцію та не подали документи для запиту на дозвіл на проживання в країна. Наразі, за останніми даними, депортація стосуватиметься 1167 осіб, оскільки 46 осіб більше не перебувають на території країни.
Зібрана до кінця грудня інформація показала, що депортації підлягають у рівному значенні як жінки, так і чоловіки. Натомість розподіл за віком показує, що 789 осіб старше 60 років будуть депортовані.
Тож наразі у росіян є 30 днів на те, аби самостійно залишити Латвію, інакше їх депортують примусово.
- Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що уряд країни шукає юридичні механізми для депортації осіб, які захочуть отримати громадянство країни-агресорки.
- Служба держбезпеки Латвії затримала чотирьох громадян країни за підозрою в співпраці з російськими спецслужбами.
- Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) ухвалила рішення закрити доступ до трьох російських сайтів – wagner2022.ru, dentv.ru і yapolitic.ru.
- У Литві мають намір позбавити громадянства російську балерину Ілзе Лієпу через підтримку нею російсько-української війни.
- Франція висилатиме іноземців, зокрема росіян, що загрожують державній безпеці. Такий крок є відповіддю на напад ісламіста на школу в Аррас 13 жовтня. Громадянин РФ убив вчителя і поранив трьох осіб, поінформували у Міністерстві внутрішніх справ.
У Кривому Розі кількість постраждалих від ракетного удару зросла до п’яти осіб.
Глава МЗС Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим утримається від участі у програмі НАТО із закупівлі американської зброї для України, посилаючись на переговори про припинення вогню.
3 грудня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що після переговорів у Кремлі, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову зі спецпредставником президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом.
Глава НАТО Марк Рютте повідомив, що нині дві третини з 32 країн альянсу приєдналися до ініціативи PURL, котра передбачає надання ними коштів на закупівлю озброєнь у США для України. Сукупний розмір фінансових зобов’язань перевищив $4 млрд.
4 грудня у всіх регіонів України застосовуватимуть заходи обмеження споживання електроенергії.