У Латвії ув’язнили чоловіка, який воював в Україні на боці РФ

Джерело: LRT

У Латвії громадянина країни засуджено до шести років позбавлення волі з подальшим дворічним випробувальним терміном за участь у бойових діях в Україні на боці Росії.

Згідно з матеріалами справи, чоловік у 2023 році порушив закон про національну безпеку Латвії, який забороняє громадянам служити у збройних силах іноземної держави. Він приєднався до російської армії та був направлений до Челябінська, де вступив до артилерійського підрозділу 80-го танкового полку.

Прокуратура наголосила, що подібні дії кваліфікуються як загроза національній безпеці країни.

Минулої осені чоловіка було направлено на фронт до Донецької області України.

У обвинувальному акті зазначено, що на передовій в Україні чоловік будував оборонні укріплення для російських збройних сил, охороняв територію, а також брав участь у тактичних бойових діях та стрілецькій підготовці.

У прокуратурі повідомили, що підозрюваний визнав свою провину під час судового розгляду.

  • Суд Казахстану засудив мешканця Карагандинської області Олексія Шомполова до шести років та восьми місяців колонії за участь у війні РФ проти України у складі ПВК “Вагнер”.

На Львівщині собака Найда, яку двічі переїхав 28-річний водій, померла перед першою складною операцією.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.