У Литві відбуваються президентські вибори: кандидати обіцяють протистояти загрозі з боку РФ
Джерело: Reuters
12 травня у Литві відбуваються президентські вибори паралельно з референдум стосовно питання легалізації множинного громадянства.
Передвиборна кампанія кандидатів проходила на тлі війни в Україні та її наслідків для національної безпеки країни.
Фаворитом наразі є чинний глава держави Гітанас Науседа. Його найсильнішою суперницею визнають прем’єр-міністерка Інгріде Шимоніте, її підтримують 14% виборців.
Також за посаду глави держави змагаються представник Партії свободи, колишній очільник Конституційного суду Дайнюс Жалімас, самовисуванець Ігнас Вегелі, засновник партії “Німанська зоря” Ремігіюс Жемайтатайтіс, висуванець від Спілки демократій “В ім’я Литви” Гедрімас Єглінскас та голова Партії праці Андрюс Мазуроніс.
Виборці в усьому регіоні стурбовані тим, що колишні радянські республіки, які входять до складу Балтії, тепер члени військового альянсу НАТО та Європейського Союзу, можуть стати цілями російської агресії в майбутньому.
У Литві президент має переважно церемоніальні повноваження, однак, на відміну від президента Німеччини, має широкі компетенції у сфері зовнішньої та оборонної політики.
Опитування ELTA/Baltijos Tyrimai показало, що трохи більш ніж половина литовців вважають напад Росії можливим або навіть дуже ймовірним. У березні литовська розвідка заявила, що Росія на шляху посилення свого військового потенціалу вздовж кордону з НАТО.
Переважна більшість кандидатів, зокрема Шимоніте та Науседа, повідомили національному мовнику, що тримають запаси їжі вдома напоготові на випадок військового конфлікту.
І Науседа, і Шимоніте підтримують збільшення витрат на оборону до принаймні 3% ВВП Литви з 2,75%, запланованих на цей рік, для оплати модернізації армії та інфраструктури для підтримки бригади німецьких військ та їхніх сімей.
Литва є членом Євросоюзу та НАТО та межує з російським ексклавом Калінінградська область та Білоруссю. Найближчими роками країна стане важливою базою для можливих військових операцій НАТО.
Виборчі дільниці закриються о 20:00, перші результати очікуються у ніч на 13 травня. Якщо жоден із кандидатів не отримає абсолютної більшості, то 26 травня у Литві відбудеться другий тур виборів, де зустрінуться два претенденти.
- Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що західні країни можуть відправити своїх воєнних інструкторів до України, щоб тут навчати українських військових.
- У Литві вирішили закрити ще два прикордонні переходи із Білоруссю з міркувань безпеки. 21 лютого відповідне рішення ухвалив уряд у Вільнюсі.
- У деяких частинах Литви введуть нічну комендантську годину, що пов’язано з навчаннями литовської армії.
Росія після масової висилки своїх шпигунів із країн Заходу перекинула частину агентів до Японії, де, за даними The New York Times, створила схему отримання технологій для використання у повномасштабній війні проти України.
Китай закликав окремі великі нафтопереробні заводи зберігати високі темпи виробництва пального на тлі загострення ситуації довкола Ірану та ризиків для постачань нафти через Перську затоку.
Європейський Союз звинуватили у зволіканні з виконанням міжнародного права напередодні обговорення можливої заборони торгівлі з незаконними ізраїльськими поселеннями. Міністри закордонних справ ЄС розглянуть це питання на зустрічі в Брюсселі.
Польща передала Україні 5 ракет PAC-3 MSE, які використовують у системах протиповітряної оборони Patriot. У Варшаві заявляють, що це рішення ухвалили на прохання НАТО та після консультацій із країнами-користувачами системи.
У 83-ю річницю Волинської трагедії міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність для кожного народу розрахуватися зі своєю історією. За його словами, це має відбуватися в дусі християнського іспиту сумління.