У Литві виставили макет ув’язненого Путіна біля колишньої в’язниці КДБ
Джерело: lrt
Біля колишньої в’язниці КДБ у Вільнюсі напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення росіян в Україну виставили три макети із зображеням ув’язненого лідера Росії Володимира Путіна.
Джерело: lrt
Генеральний директор Литовського центру досліджень геноциду та опору (LGGRTC) Арунас Бубніс вважає, що саме так має виглядати майбутнє російського глави.
Путіну місце не за столом переговорів, як вони хочуть зробити зараз, а в цьому в’язничному одязі потрапити на лаву підсудних Гаазького трибуналу, – заявив Бубніс журналістам у неділю.
Цього тижня США і Росія офіційно відкрили мирні переговори щодо України. Однак деякі політологи вважають, що Вашингтон ставить більше умов Києву, аніж Москві, яка розпочала повномасштабну агресію.
За словами Бубніса, Литва з власної історії знає, що таке геноцид і масовий терор, і Росія повинна відшкодувати збитки за звірства, яких вона завдала, і за життя, які вона забрала.
Близько 130 000 осіб були депортовані з Литви до Сибіру та інших суворих регіонів Радянського Союзу. Народ Литви зазнав понад 130 тисяч смертей у Сибіру та СРСР. Близько 150 000 були ув’язнені в ГУЛАГу і близько 20 000 партизанів та їхніх прихильників були вбиті, – нагадав Бубніс.
За його словами, оскільки Росія офіційно перебрала на себе права та обов’язки СРСР, нині є право вимагати від Росії компенсації та відшкодування всіх збитків, завданих Литві та іншим окупованим країнам.
За демографічні втрати, культурні, матеріальні, екологічні та інші збитки, – додав директор LGGRTC.
Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні
Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
- Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
- Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
- Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.