У Литві виставили макет ув’язненого Путіна біля колишньої в’язниці КДБ

Джерело: lrt

Біля колишньої в’язниці КДБ у Вільнюсі напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення росіян в Україну виставили три макети із зображеням ув’язненого лідера Росії Володимира Путіна.

Джерело: lrt

Генеральний директор Литовського центру досліджень геноциду та опору (LGGRTC) Арунас Бубніс вважає, що саме так має виглядати майбутнє російського глави.

Путіну місце не за столом переговорів, як вони хочуть зробити зараз, а в цьому в’язничному одязі потрапити на лаву підсудних Гаазького трибуналу, – заявив Бубніс журналістам у неділю.

Цього тижня США і Росія офіційно відкрили мирні переговори щодо України. Однак деякі політологи вважають, що Вашингтон ставить більше умов Києву, аніж Москві, яка розпочала повномасштабну агресію.

За словами Бубніса, Литва з власної історії знає, що таке геноцид і масовий терор, і Росія повинна відшкодувати збитки за звірства, яких вона завдала, і за життя, які вона забрала.

Близько 130 000 осіб були депортовані з Литви до Сибіру та інших суворих регіонів Радянського Союзу. Народ Литви зазнав понад 130 тисяч смертей у Сибіру та СРСР. Близько 150 000 були ув’язнені в ГУЛАГу і близько 20 000 партизанів та їхніх прихильників були вбиті, – нагадав Бубніс.

За його словами, оскільки Росія офіційно перебрала на себе права та обов’язки СРСР, нині є право вимагати від Росії компенсації та відшкодування всіх збитків, завданих Литві та іншим окупованим країнам.

За демографічні втрати, культурні, матеріальні, екологічні та інші збитки, – додав директор LGGRTC.

Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

21 серпня президент Реджеп Таїп Ердоган провів телефонну розмову з главою Франції Емманюелем Макроном на прохання французької сторони.

21 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що спільно з очільниками збройних сил країн-партнерів розробляють військову компоненту для підтримки дипломатичних переговорів щодо забезпечення стійкого миру для України.

Чехія може взяти участь у можливій міжнародній миротворчій місії в Україні, заявив президент країни Петр Павел.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну інформація станом на 22:00 21 серпня. З початку доби відбулося 116 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України підтверджує загострення кризи пального в Росії: регіони один за одним запроваджують обмеження на продаж бензину.