У Литві заявили, що внаслідок кібератаки урядових систем стався витік даних саміту НАТО

Джерело: LRT

Литовський національний центр управління кризами підтвердив, що потенційний витік даних саміту НАТО, пов’язаний зі зламом урядових систем Литви.

“Поліція продовжує досудове розслідування, тому я не можу його коментувати. Однак глибина проблеми, швидше за все, більша, ніж передбачалося спочатку. Так, кіберінцидент був зафіксований, але масштаби збитків ще визначаються”, – прокоментував голова НЦУК Вілмантас Віткаускас.

За його словами, для зламу “були використані певні слабкі місця, вразливість у системах”.

Очільник НЦУК також зазначив, що канцлер уряду Литви звернувся до Координаційної комісії із захисту таємниць з проханням оцінити справжність та секретність опублікованих документів.

“Установам, чиї документи були оприлюднені, було запропоновано оцінити їх: вони розкриті повністю або частково, з вкрапленнями підробок”, – пояснив Віткаускас.

ДОВІДКОВО. Саміт НАТО пройшов у Вільнюсі 11-12 липня. Під час його проведення кіберзлочинцям вдалося отримати доступ до деяких секретних даних щодо організації саміту. Це, зокрема, була інформацію про імена людей, які відповідали за охорону, а також маршрути переміщення делегацій.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Згодом Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.

11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.

Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.

У вівторок, 11 липня, президент України Володимир Зеленський назвав “абсурдним” небажанням надати країні чіткий графік членства. Висловлювання Зеленського обурило деяких союзників України. Нині НАТО приховує тріщини після того, як Зеленський втратив холоднокровність.
Очільник Міноборони США Ллойд Остін заявив, що “не сумнівається” у приєднанні України до НАТО після завершення російсько-української війни.
Колишній глава британського уряду Борис Джонсон, після завершення саміту НАТО у Вільнюсі, звернувся до Сполучених Штатів із застереження щодо “втоми від України”.
Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес відреагував на критику президента України Володимира Зеленського щодо ненадання на саміті у Вільнюсі чіткого графіка чи переліку умов для вступу до НАТО. Він сказав, що “люди хочуть бачити трохи вдячності” за надану допомогу.

10 липня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив Петрові Порошенку в позові про скасування указу про накладення санкцій. Для багатьох це було очікувано – зокрема через політизованість справи і можливі наслідки для суддів від скасування указу Володимира Зеленського проти людини, яку він досі бачить своїм головним опонентом, наче вони обидва досі на стадіоні у 2019 році. Тим більшим сюрпризом став унікальний розкол між суддями.