У Молдові затримали 74 особи за підозрою в участі у російському плані дестабілізації напередодні виборів
Молдовські правоохоронці провели масштабну спецоперацію, в межах якої відбулося близько 250 обшуків у кількох регіонах країни. У результаті затримані 74 особи, підозрювані у причетності до плану, що координувався з Росії та мав на меті провокацію масових заворушень напередодні парламентських виборів.
Про це повідомляють АР з посиланням на головного прокурора Офісу з боротьби з організованою злочинністю та спеціальними справами Молдови Віктора Фуртуна. За його словами, затриманих утримуватимуть до 72 годин.
Вибори, що відбудуться у неділю, визначатимуть курс країни – подальший рух у бік членства в ЄС або ж посилення зв’язків із Росією.
Поліція Молдови заявила, що організація заворушень здійснювалася через кримінальні структури під контролем із території РФ. Більшість підозрюваних, віком від 19 до 45 років, регулярно виїжджали до Сербії, де проходили навчання.
Голова поліції Віорел Чернеуцяну пояснив, що ці поїздки прикривалися як паломництва, хоча фактично йшлося про тренування для підготовки заворушень та дестабілізації. Він наголосив, що розслідування не стосується політичних партій, а спрямоване на документування злочинних дій групи.
Президентка Молдови Майя Санду у заяві після обшуків підкреслила, що Кремль витрачає «сотні мільйонів євро», щоб вплинути на виборчий процес.
– Людей щодня отруюють брехнею. Сотні осіб отримують гроші за провокацію безладів, насильства та поширення страху. Ми не повинні дозволити, щоб нашу країну віддали іноземним інтересам, – сказала Санду.
Вона також заявила, що в Молдові є спільники Росії, які “готові продати країну за гроші”.
Молдовська влада неодноразово звинувачувала Москву у веденні гібридної війни: втручанні у вибори, дезінформаційних кампаніях та фінансуванні проросійських сил. Москва, своєю чергою, традиційно заперечує будь-яке втручання.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Молдова подала заявку на вступ до ЄС і вже того ж року отримала статус кандидата. Минулого року Брюссель погодився розпочати переговори про членство, що ще більше загострило відносини між Кишиневом і Москвою.
- Розслідування BBC розкрило існування секретної мережі, фінансованої Росією, яка намагається зірвати демократичні вибори в Молдові. Журналісти виявили, що мережа пропонує грошову винагороду за поширення проросійської пропаганди та фейкових новин, спрямованих на дискредитацію проєвропейської правлячої партії “Дія і солідарність” (PAS) напередодні парламентських виборів 28 вересня.
- Президентка Молдови Мая Санду звинуватила Росію в активізації втручання у парламентські вибори, заплановані на 28 вересня 2025 року, зокрема через вплив на молдовську діаспору за кордоном.
- 30 липня після засідання Вищої ради безпеки Молдови президентка Мая Санду повідомила, що Росія готує безпрецедентне втручання у майбутні парламентські вибори, щоб домогтися зміни чинного уряду.
- У серпні лідер опозиції Угорщини Петер Мадяр звинуватив Росію у використанні розвідувальних службдля дискредитації його кампанії проти прем’єр-міністра Віктора Орбана, найближчого союзника Кремля в ЄС.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про готовність низки європейських країн відправити війська до України у разі, якщо глава РФ Володимир Путін вирішить напасти повторно.
21 грудня Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умеров заявив про початок ще одного раунду переговорів у Маямі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 20 грудня. Загалом від початку доби відбулося 220 бойових зіткнень.
Президент Володимир Зеленський прокоментував тему виборів в Україні. За його словами, Міністерство закордонних справ уже працює над необхідною інфраструктурою для голосування за кордоном. Водночас на окупованих територіях голосування не може бути.
Уночі 19 грудня Сили оборони України завдали ударів по низці ворожих об’єктів, зокрема по російському військовому кораблю.