У МЗС Литви викликали посла Грузії через закон про «іноагентів»
Джерело: пресслужба МЗС Литви
У Міністерство закордонних справ Литви викликали посла Грузії після того, як парламент країни остаточно затвердив закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”), подолавши вето президентки Саломе Зурабішвілі.
Послу висловили стурбованість та глибокий жаль стосовно цього кроку правлячої партії “Грузинська мрія”, а також інших дій, спрямованих на залякування та обмеження діяльності громадянського суспільства у країні, що докорінно суперечить конституційно закріпленим інтеграційним прагненням країни до ЄС та НАТО.
Литва глибоко стурбована цими подіями у Грузії та працює з партнерами над розглядом можливих заходів реагування, – зазначили у заяві литовського відомства.
Акцентуючи необхідність забезпечення вільних і чесних виборів, які відображають волю грузинського суспільства, Литва продовжує послідовно підтримувати прагнення грузинського суспільства пов’язати майбутнє країни з ЄС і НАТО.
28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Згідно з Конституцією Грузії, закон у триденний термін передається президентці Грузії. Зурабішвілі у п’ятиденний термін має підписати та опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон підпише та опублікує голова парламенту – Шалва Папуашвілі.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.
Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.
Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.
Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.
Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.
У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його “російським”.
Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не врятує жодна зміна, жодне вдосконалення. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.
Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” мала достатньо голосів, щоб подолати вето.
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
Нью-Йоркська поліція розшукує водія мотоцикла, причетного до смертельної стрілянини, внаслідок якої загинула семимісячна дитина. Трагедія сталася у Брукліні, коли випадкова куля влучила в немовля у візочку.
Поки 70% громадян США вважають війну в Ірані занадто дорогою ціною, Дональд Трамп пропонує штатам самотужки шукати кошти на медицину та освіту. Згідно з даними CNN, Трамп у закритому колі підтвердив, що пріоритетом Вашингтона є виключно армія, а не соціальні програми, які він назвав “махінаціями”, що мають лягти на плечі штатів.
В ізраїльських ресторанах фіксують зростання випадків, коли клієнти залишають заклади під час повітряної тривоги і не повертаються оплатити рахунок.
Світові ціни на фізичні поставки нафти у четвер, 2 квітня, подолали позначку у 140 доларів, встановивши новий максимум з 2008 року. Поки біржові котирування залишаються відносно стабільними, нафтопереробники змушені переплачувати величезні суми за реальну сировину через тривалу зупинку руху в Ормузькій протоці.
Президент Володимир Зеленський оголосив про старт робіт на 245 об’єктах енергетики в межах підготовки до наступного опалювального сезону. Під час наради з регіонами він наголосив, що відновлення триває за рахунок внутрішніх ресурсів, оскільки багатомільярдний пакет фінансової допомоги від Євросоюзу залишається заблокованим.