У МЗС Литви викликали посла Грузії через закон про «іноагентів»

Джерело: пресслужба МЗС Литви

У Міністерство закордонних справ Литви викликали посла Грузії після того, як парламент країни остаточно затвердив закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”), подолавши вето президентки Саломе Зурабішвілі.

Послу висловили стурбованість та глибокий жаль стосовно цього кроку правлячої партії “Грузинська мрія”, а також інших дій, спрямованих на залякування та обмеження діяльності громадянського суспільства у країні, що докорінно суперечить конституційно закріпленим інтеграційним прагненням країни до ЄС та НАТО.

Литва глибоко стурбована цими подіями у Грузії та працює з партнерами над розглядом можливих заходів реагування, – зазначили у заяві литовського відомства.

Акцентуючи необхідність забезпечення вільних і чесних виборів, які відображають волю грузинського суспільства, Литва продовжує послідовно підтримувати прагнення грузинського суспільства пов’язати майбутнє країни з ЄС і НАТО.

28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.

Згідно з Конституцією Грузії, закон у триденний термін передається президентці Грузії. Зурабішвілі у п’ятиденний термін має підписати та опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон підпише та опублікує голова парламенту – Шалва Папуашвілі.

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.

Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.

Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.

Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.

Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.

Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.

У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його “російським”.

Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не врятує жодна зміна, жодне вдосконалення. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.

Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” мала достатньо голосів, щоб подолати вето.

21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.

Сьогодні, 24 грудня, на Сумщині рятувальники потрапили під повторний ворожий удар під час ліквідації пожежі.

До Державного бюджету України надійшов транш у розмірі 1 мільярд доларів США в рамках Програми за другою позикою на підтримку політики розвитку “Основи зростання”.

Кабінет Міністрів України затвердив проєкт змін до законодавства, який передбачає заміну терміну “мови меншин” на “міноритарні мови” та виключення російської й білоруської мов з переліку тих, на які поширюється Європейська хартія регіональних або міноритарних мов.

У застосунку “Армія+” запроваджено нову програму для військових під назвою “Плюси”, яка надаватиме захисникам різноманітні преференції.

Президент США Джо Байден, незадовго до звершення своєї каденції, прагне завдати “прощального удару” по військовому бюджету президента РФ Володимира Путіна.