У МЗС України закликали сусідні держави-члени ЄС відновити імпорт українських зернових
Джерело: Міністерство закордонних справ України
Завтра, 15 вересня, спливає заборона Європейської комісії на імпорт українських зернових до держав-членів ЄС. Відтак, у Міністерстві закордонних справ України закликали сусідні держави-члени ЄС відновити імпорт українських зернових.
У заяві дипломатичного відомства зазначається, що після 15 вересня Україна розраховує, що європейська сторона скасує будь-які обмеження на українську сільськогосподарську продукцію. Такий крок дозволить припинити порушення угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципів і норм Єдиного ринку ЄС.
“Для усунення раніше заявлених застережень зі сторони деяких європейських країн Україна та Єврокомісія провели системну роботу в межах Спільної координаційної платформи. Зокрема, сторони досягли домовленостей про збільшення потужностей Дунайського коридору, перенесення санітарного та фітосанітарного контролю з кордону до країн призначення української продукції, моніторинг врожаю, обсягів зберігання зернових та торговельних потоків на кордоні”, – повідомили у МЗС України.
А також додали, що у контексті вироблення довгострокових рішень сторони також визначили кроки задля розбудови нових зерносховищ на території ЄС, сформували альтернативні транспортні коридори до Балтійського, Адріатичного та Егейського морів, розпочали роботу з метою запровадження спільного митного контролю між Україною та державами-членами ЄС.
Відтак, всесторонній аналіз даних та процесів засвідчив, що експорт українських зернових не є причиною дестабілізації внутрішнього ринку ЄС.
За час дії заборони Єврокомісії та тривалої відсутності української аграрної продукції проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не було врегульовано на рівні їхніх урядів. Це вказує на наявність зовсім інших чинників ринкового тиску, зокрема глобального коригування цін.
“Україна вітає рішення Болгарії відновити імпорт українських зернових. Закликаємо інші сусідні з Україною держави-члени ЄС наслідувати цей приклад”, – зазначили у дипломатичному відомстві.
А також наголосили, що вважають за доцільне підкреслити, що конкурентом України на світових ринках зерна є Російська Федерація, щодо якої не застосовуються жодні обмеження зернового експорту в ЄС.
“Штучно стримуючи експорт української продукції, РФ отримує додаткові умови для міжнародної експансії та ресурси для продовження війни проти України. Переконані, що будь-яке рішення, загальноєвропейське або національне, яке і надалі обмежуватиме українських аграрний експорт, буде не лише безпідставним та протиправним, але і шкодитиме спільним економічним інтересам України, держав-членів ЄС, Європейського Союзу загалом, а також матиме дестабілізуючий характер на світовий ринок продовольства”, – підсумували у МЗС України.
- В Болгарії парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій прийняв проєкт рішення щодо позиції країни про продовження профілактичних заходів щодо імпорту деяких товарів з України після 15 вересня.
- Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
- Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.