У МЗС зреагували на візит Путіна до Монголії

Джерело: пресслужба МЗС

2 вересня речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Монголія завдала удару по МКС та системі міжнародного кримінального права.

За його словами, невиконання урядом Монголії обов’язкового ордеру МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права.

Тихий пояснив, що Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини.

Ми будемо працювати з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора, – додав речник МЗС.

Зауважимо, 2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.

У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.

Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як і інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.

Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.

Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.

У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.

У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.

На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.

У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.

У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.