Зеленський анонсував розмову «Коаліції охочих» вже на початку тижня
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
За результатами розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, Володимр Зеленський повідомив, що перемовини представників країн Коаліції охочих відбудеться на початку наступного тижня.
Говорив із Прем’єр-міністром Канади Марком Карні, і це хороша розмова, дуже корисна. Розповів про роботу переговорних команд сьогодні у Швейцарії. Україна налаштована на максимально конструктивну роботу щодо кроків, які запропонувала Америка. Ми працюємо, щоб шлях до закінчення війни був реальним і щоб принципові позиції спрацювали.
Глава держави окремо висловив вдячність пану прем’єр-міністру за підтримку та готовність допомагати, де потрібно.
Плануємо також розмову Коаліції охочих на початку наступного тижня. Цінуємо такий формат координації в ширшому колі партнерів, щоб усі були залучені та поінформовані про мирний процес, – додав він.
Зауважимо, президент Франції Емманюель Макрон 4 вересня заявив, що станом на сьогодні вже 26 країн готові надіслати військовий контингент в Україну або надати засоби для підтримки миротворців у небі або на морі.
17 серпня у спільній заяві “Коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.
Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.
Миротворчі війська будуть готові розгорнути після припинення бойових дій.
Також у межах зобов’язань коаліція реалізовуватиме безпеку неба та моря та допоможе відновити українські збройні сили.
Раніше ЗМІ інформували, що не всі країни “коаліції охочих”, яку формують Велика Британія та Франція для захисту України після припинення вогню, виявилися готовими направляти своїх військових на її територію. Тож, мовляв, нинішня пропозиція Лондона передбачає забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, навчання українських військових і розмінування Чорного моря.
До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.
- За даними ЗМІ, деякі високопосадовці з адміністрації президента США Дональда Трампа скептично ставляться до зацікавленості Кремля припинити війну в Україні, а відтак закликають лідера Штатів проявити жорсткішу позицію щодо РФ.
- Державний секретар США Марко Рубіо застеріг Росію від затягування з переговорами про припинення вогню.
- Розміщення миротворчих військ в Україні, котре запропонували Велика Британія та Франція в межах угоди про припинення вогню з Росією, – це питання, яке має вирішити Київ, а не Москва, заявив президент Франції Емманюель Макрон.
- Французький президент Емманюель Макрон повідомив, що низка європейських та неєвропейських країн висловила бажання приєднатися до коаліції для розгортання військ в Україні.
- Дипломати з Пекіна звернулися до ЄС щодо участі у миротворчому контингенті в Україні.
- 1 березня президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.