У НБУ вважають, що українці стали більше заробляти
Джерело: презентація “Звіту про фінансову стабільність” НБУ на Youtube.
У НБУ дійшли до думки, що реальні доходи українців стали помітно зростати у зв’язку з підвищенням заробітних плат, пенсій та зниженням інфляції.
“Номінальні доходи населення зростають досить швидко, і навіть реальні доходи з огляду на невисоку інфляцію відповідно зростають теж швидко”, – сказала директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
НБУ заявив, що цього року пришвидшилося зростання реальних доходів населення. Основними причинами цього є зарплати, передусім у приватному секторі, і відновлення економічної активності.
“З іншого боку, середню зарплату вгору рухає посилення конкуренції за працівників. Середньомісячна зарплата у І кварталі 2024 року зросла на 22,5% порівняно із рівнем рік тому. Підприємства й надалі відчувають брак кваліфікованих працівників”, – йдеться у звіті.
У лютому і березні більше як половина опитаних працедавців сказали, що нині пошук працівників став найбільшою складністю.
Позитивний вплив на доходи мало поступове підвищення мінімальної зарплати на початку року та у квітні. Загальне зростання доходів населення підтримується збільшенням виплат у бюджетних установах та грошового забезпечення військовослужбовців.
Завдяки відновленню доплат за лютий-квітень 2024 року номінальні виплати військовим зросли на 10% у річному вимірі. Пенсійні виплати також продовжують зростати завдяки індексації. Ще одним значним чинником зростання реальних доходів є суттєве уповільнення інфляції, зазначили в НБУ.
“Попри збереження безпекових ризиків та руйнування енергетичної інфраструктури, економіка й надалі зростатиме. Ділова активність сприятиме зниженню безробіття. Конкуренція роботодавців за кваліфікованих працівників і надалі зумовлюватиме підвищення зарплат. Згідно з опитуванням НБУ підприємств у І кварталі, 77% опитаних планують підвищити зарплату у 2024 році. Крім того, уряд має наміри підвищувати рівень оплати праці військовослужбовців. Однак пришвидшення інфляції дещо гальмуватиме приріст реальних доходів”, – йдеться в огляді.
- В Одесі стався конфлікт за участі працівників карети швидкої допомоги та співробітників районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Фельдшер одеської “швидкої” Богдан Величко заявив, що співробітники ТЦК протягом кількох годин силою утримували у центрі медиків швидкої допомоги та застосовували до них фізичну силу.
- Міський голова Чернівців Роман Клічук описав ситуацію з мобілізацією працівників комунальних підприємств як “критичну”. Він заявив, що місту загрожує колапс.
- Київський метрополітен та міський транспорт Миколаєва вже скоротили свої послуги через нестачу працівників, призваних до армії.
- Дефіцит робочої сили в Україні стає серйозною проблемою, яка загрожує економіці країни в умовах тривалої війни з Росією. Відтік персоналу, що посилив оборонні сили України на полі бою, водночас підриває продуктивність на фабриках, будівельних майданчиках, у шахтах і ресторанах.
- Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, спрямований на поповнення українських військових лав сотнями тисяч військових.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.