У Норвегії набула чинності заборона на в’їзд росіян
Джерело: DW
У Норвегії з 29 травня набула чинності заборона на в’їзд російських туристів. Щобільше, для росіян заборонено транзитні поїздки через країну до інших європейських країн.
Уряд в Осло оголосив про рішення минулого тижня.
Заборона не поширюється на росіян, що мають студентську чи робочу візу, власників посвідчення прикордонного жителя, посвідки на проживання в країнах шенгенської зони, а також тих, хто прямує до Норвегії до родичів.
Водночас у в’їзді до країни можуть відмовити росіянам, що мають багаторічну туристичну візу, видану як Норвегією, так і країнами шенгенської зони.
Норвегія припинила видачу туристичних віз росіянам після початку російського вторгнення в Україну 2022 року. Як заявила міністерка юстиції Емілі Енгер, норвезька влада не хоче, щоб “росіяни могли їздити до Норвегії та інших шенгенських країн просто як туристи без вагомих причин”, поки триває війна в Україні.
Зауважимо, експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман попередив, що прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає. Науковець пояснив, що, на його думку, у Заходу є два-три роки “в кращому випадку”, щоб відновити свої сили стримування.
- У Литві анулюватимуть посвідки на проживання для білорусів та росіян через часті поїздки на батьківщину, якщо ті їздитимуть на батьківщину більше одного разу на місяць. Відповідний законопроєкт внесли до Сейму.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Яцек Добжинський повідомив, що польська контррозвідка розслідує діяльність проросійської шпигунської мережі, спрямованої проти держав та інституцій ЄС.
- За минулі два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
- 20 березня парламент Чехії визнав Росію найбільшою загрозою безпеці країн-членів ЄС та НАТО. В ухваленій резолюції наголосили, що “терористичний режим у Росії” намагається поширити сферу свого впливу зокрема на Україну та решту європейських країн.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.